27 лютого DiXi Group та Офіс зеленого переходу провели публічний захід за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Панельні дискусії зібрали представників уряду, міжнародних фінансових організацій, банківського сектору та бізнес-спільноти навколо питання, як перетворити доступне зелене фінансування на реальні угоди.
Учасники першої панелі окреслили парадокс, який полягає у готовності міжнародних партнерів інвестувати і водночас неможливості це зробити через брак проєктів належної якості.
За словами Анастасії Верещенської, директорки Європейсько-Українського аналітичного агентства, бізнес скаржиться на брак фінансування, але проблема глибша. Цей розрив не про інструменти, а про регуляторну готовність і прозорість: без чіткої цілі і відкритості для інвесторів гроші просто не знаходять дорогу до проєктів. Зокрема, для відновлюваної енергетики бар’єр інший: готових проєктів вистачає, але приватні інвестори досі не мають інструментів захисту від воєнних і ринкових ризиків водночас. Над механізмом, який це змінить, наразі працюють кілька міжнародних фінансових організацій.
Регуляторний контекст для українського бізнесу теж змінюється, на чому наголосив Андрій Кітура, керівник Офісу зеленого переходу: «Чого не вистачає — це співпраці між учасниками процесу. Потрібен такий місток, який тим, хто готовий брати ризики, покаже можливості — інституційні, технічні, грантові — залучити фінансування. А тим, хто фінансування може запропонувати, пояснить український контекст і підкаже, в які двері потрібно стукати».
«Оновлення таксономії ЄС і процес Omnibus викликають багато запитань, але відповідь проста: принципова архітектура стандартів залишається незмінною. Коло компаній, зобов’язаних звітувати за вимогами директиви ЄС (CSRD) та стандартами ESRS, скорочується, а самі критерії переорієнтовуються на те, що дійсно важливо для інвесторів», — зазначила Кейт Фрізбі, представниця DG FISMA Єврокомісії.
У другій панелі учасники обговорили практичні механізми залучення зеленого фінансування. Третина міжнародних коштів на відбудову прив’язана до зелених критеріїв, і держава вже пропонує інструменти для роботи з ними: від компенсації вартості страхування воєнних ризиків до прямої підтримки великих інвестиційних проєктів. Реформа системи управління публічними інвестиціями через DREAM вже зобов’язала громади проводити оцінку кліматичного і екологічного впливу кожного проєкту за принципами таксономії ЄС. Методологія розроблена і інтегрована в систему, але більшість громад поки сприймають цю вимогу як формальність через брак досвіду і якісних прикладів. Банківський сектор рухається в тому самому напрямку під тиском регулятора. НБУ задав рамку, НАБУ будує ESG-центр компетенції з шаблонами і методологіями для всього ринку. Банки вже оцінюють ESG-ризики клієнтів, а якість даних, які компанії розкривають, стає умовою доступу до фінансування.
Організація цього заходу стала можливою за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Дослідження та адвокація можливостей для «зеленого» відновлення України».
