Цей аналітичний документ (WINTER OUTLOOK 2025. Електрична енергія) розглядає стан енергетичної системи України напередодні зимового періоду 2025-2026 років, оцінює ключові ризики та висвітлює потенційні сценарії забезпечення енергетичної безпеки в умовах війни.
Прогноз доступності протягом ОЗП 2025/2026 рр
Планування роботи енергетичної системи в умовах війни містить значну частку невизначеності, оскільки масштаби та кількість нових російських атак передбачити неможливо. Додатково екстремальні морози до -20-25°C можуть додатково значно вплинути на здатність енергосистеми стабільно працювати через ризики обривів електромереж від мокрого снігу або ожеледі, необхідність зупинки пошкоджених ТЕС у морози та загальний критичний стан мереж.
За оцінками DiXi Group, напередодні минулого ОЗП Україна мала в розпорядженні більше 15 ГВт доступної потужності, що дало змогу уникнути масового та регулярного
застосування графіки погодинних відключень.
У жовтні 2025 року Україна імпортувала 353,9 тис. МВт·год електроенергії, що у 2,5 рази більше порівняно з вереснем 2025 року. У листопаді цей показник склав 414,7 тис. МВт·год – найвище з початку року. Зростання імпорту зумовлене погіршенням ситуації в енергосистемі через масовані обстріли енергетичної інфраструктури, тому можна очікувати продовження цієї тенденції протягом ОЗП 2025-2026 рр.
Документ розглядає три основні сценарії проходження зимового періоду:
Оптимістичний сценарій (ймовірність 25-30%)
ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДСУТНІСТЬ НОВИХ ОБСТРІЛІВ ЕНЕРГОСИСТЕМИ, ПОМІРНИЙ ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ
За цим сценарієм всі дев’ять енергоблоків АЕС працюють на номінальній потужності 7,7 ГВт, забезпечуючи базове навантаження енергосистеми. Відновлена після атак теплова генерація разом з новою розподіленою газовою генерацією, введеною у 2024-2025 роках (1,5 ГВт), забезпечує 3,8 ГВт потужності. Гідрогенерація обмежена низьким рівнем води у Дніпровському каскаді та може забезпечити 1,0 ГВт для балансування піків. Відновлювана генерація у вечірні години максимального навантаження становитиме близько 0,5 ГВт, переважно за рахунок вітрової енергетики. Комерційний імпорт та аварійна допомога з країн ЄС за відсутності обмежень
передачі можуть забезпечити до 2,0 ГВт із доступних 2,3 ГВт пропускної спроможності.
Загальна доступна потужність становитиме 15 ГВт при споживанні 16,5 ГВт, що створює дефіцит 1,5 ГВт у пікові години. Це означає регулярні відключення 1-2 черги переважно у вечірній час, із застосуванням до 3-4 черг епізодично. Ймовірність втрати навантаження (LOLP) становитиме 20,5%. Регіональна диференціація буде значною: західні області матимуть LOLP 12-15%, центральні — 20-23%, східні та південні — 25- 28%, а прифронтові райони — 35-45%.
Базовий сценарій (ймовірність 50-60%)
ПЕРЕДБАЧАЄ ПОДАЛЬШЕ РУЙНУВАННЯ МАНЕВРОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ТА МЕРЕЖЕВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПРИ ПОМІРНОМУ ТЕМПЕРАТУРНОМУ РЕЖИМІ
Прогнозовані наслідки атак включають виведення з ладу додатково 0,8-1,0 ГВт теплової генерації через пошкодження відновлених енергоблоків ТЕС. Обмеження видачі потужності АЕС може сягнути 1,5-2,0 ГВт через пошкодження підстанцій 750 кВ Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської АЕС і руйнування трансформаторного обладнання. Гідрогенерація може втратити 0,3-0,5 ГВт. Мережеві обмеження потенційно унеможливлять передачу 0,5-1,0 ГВт між регіонами через пошкодження магістральних ліній електропередачі та ізоляцію окремих регіонів.
Доступна потужність скоротиться до 12,1 ГВт, дефіцит у пікові години сягне 4,4 ГВт. Система працюватиме в режимі перманентного дефіциту практично цілодобово з LOLP 100%. Очікуваний обсяг енергії, що не постачатиметься, становитиме близько 21-22% від споживання.
Найгірший сценарій (ймовірність 15-20%)
ПЕРЕДБАЧАЄ ПОДАЛЬШЕ РУЙНУВАННЯ МАНЕВРОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ТА МЕРЕЖЕВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, ЗНАЧНЕ ЗРОСТАННЯ СПОЖИВАННЯ ЧЕРЕЗ ЗНИЖЕННЯ
СЕРЕДНЬОДОБОВИХ ТЕМПЕРАТУР
Історично холодні зими траплялися в Україні у 2005-2006, 2009-2010 та 2011-2012 роках, коли температури опускалися короткостроково до -20…-25°C і тримались на рівні -10…-15°C протягом кількох тижнів. Сценарій передбачає 2-3 тижні із середньодобовими температурами нижче -10°C з окремими днями до -20°C, що призводить до різкого зростання споживання електроенергії через збільшення використання електроопалення, підвищення споживання на власні потреби ТЕЦ і котелень та зростання
попиту в комерційному секторі.
Споживання зросте до 18,5-19 ГВт, дефіцит — до 7,4 ГВт у пікові години. Прифронтові області (Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Херсонська) опиняться у критичній ситуації з LOLP 70-85%, коли електропостачання буде доступне лише 4-8 годин на добу. Ризик каскадних аварій та втрати цілісності енергосистеми є високим.
Матеріал підготовлено ГО «ДІКСІ ГРУП» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту«Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».