На Third HROMADA Conference: Strengthening Ukraine — Sharing knowledge for a sustainable future генеральна менеджерка з енергетичної безпеки і стійкості DiXi Group Олена Лапенко розповіла, як війна переосмислила поняття енергетичної безпеки, як змінилася тактика російських атак на енергосистему і чому підходи до енергетичної безпеки в Європі мають змінитися.
Як зазначила Лапенко, спершу ворог прагнув спричинити миттєві блекаути, атакуючи великі підстанції та електростанції, то сьогодні удари стали прицільними та системними. Лише у 2024 році Україна втратила 9 ГВт потужності, половину зимового пікового споживання.
Нові цілі атак — маневрена генерація, гідроенергетика, регіональні мережі поблизу фронту та газовидобуток. Жовтнева атака зупинила 60% газовидобутку за один день. Цього року Україна змушена імпортувати газ на понад €2 млрд, щоб утримати енергосистему в робочому стані.
Експертка Dixi Group відмітила, що кожен відновлений мегават під ризиком повторного удару. Попри це Україна будує нову архітектуру енергетичної стійкості: децентралізовану генерацію, мікромережі, підземні системи управління.
«Ми не просто відновлюємо систему — ми переосмислюємо саме поняття енергетичної безпеки», — зазначила Олена Лапенко.
Що це означає для Європи?
Як підкреслила експертка, європейська модель ринку все ще спирається на припущення, що інфраструктура залишається неушкодженою. Український досвід показує, що енергетична безпека вже не лише диверсифікація чи зелений перехід, це фізична живучість інфраструктури під обстрілами.
Європейські стандарти проєктування також не містять вимог до захисту від дронів, які вже літають над європейськими країнами. Поки що вони не озброєні, але вони долітають і безперешкодно картографують інфраструктуру. Загроза очевидна, адже лише у вересні росія запустила 5 600 ударних дронів по Україні, що у чотири рази більше, ніж роком раніше.
Вона окреслила три ключові напрямки, де Європа має діяти негайно:
- Переглянути стандарти проєктування — фокус на живучість замість виключно ефективності; критичні системи мають бути під землею з фізичним захистом та антидроновими рішеннями.
- Переосмислити готовність до ризиків — розосереджувати резерви обладнання та газу, уніфікувати компоненти, формувати надійні ланцюги постачання, мати план «Б» для критичних ресурсів.
- Оновити правила ринку для умов війни, коли зупинка генерації спричинена атаками, а технічним збоєм.
Питання не в тому, чи скористається Європа українським досвідом, а коли вона буде змушена це зробити. Україна вже платить високу ціну, щоб світ встиг зробити правильні висновки.
