Згідно з даними Energy Map, за перше півріччя 2025 року Україна імпортувала енергоресурсів на суму $4,86 млрд, тоді як доходи від експорту склали лише $0,12 млрд. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року витрати на імпорт зросли на 14,4%, а доходи від експорту – на 20,6%. Попри зростання доходів, країна залишається енергодефіцитною, оскільки витрати на імпорт у 40 разів перевищують експортні надходження.
Для порівняння, у довоєнному 2021 році на кожен долар експорту енергоресурсів припадало $19 імпорту, а сальдо торгівлі у річному вимірі становило -$14,15 млрд. У першому півріччі 2025 року розрив збільшився: на кожен долар експорту припадає вже $40 імпорту, а сальдо торгівлі склало -$4,74 млрд.
Тривала війна та систематичні удари рф по енергетичній інфраструктурі продовжують впливати на баланс зовнішньої торгівлі енергоресурсами. У 2024 році атаки на об’єкти генерації та ключові вузли передачі змушували нарощувати імпорт електроенергії. У 2025 році попит на імпорт знизився, проте ціни залишалися високими через обмежені внутрішні резерви та європейську кон’юнктуру. Одночасно удари по газовій інфраструктурі спричинили різке падіння власного видобутку у 2025 році, що змусило активніше відбирати газ із підземних сховищ, а щоб уникнути відключень – терміново збільшити імпорт.
Додатково уряд продовжує обмежувати експорт: зберігається нульова квота на природний газ українського походження, а також встановлені ліміти на продаж коксівного вугілля (1,3 млн тонн) та мазуту (0,4 млн тонн).
Структура імпорту
У січні-червні 2025 року імпорт формувався переважно за рахунок нафти та нафтопродуктів (крім сирих), що забезпечили 57,9% витрат, а також нафтових газів та інших газоподібних вуглеводнів, на які припало 23,6%. Кам’яне вугілля становило 9,5% імпорту та електроенергія – 5,7%. Інші десять груп енергоресурсів, включаючи кокс, бітум, торф, смоли, масла та інші продукти нафтопереробки, склали разом до 3,3% загальних витрат на імпорт.
Закупівля нафти та нафтопродуктів не сирих, куди входять дизельне пальне, бензини, мастила та інші продукти переробки, у грошовому вимірі скоротилася на 16,6% ($0,56 млрд) порівняно з першим півріччям 2024 року і склала $2,82 млрд. Загалом було імпортовано 3,49 млн тонн нафтопродуктів, основними постачальниками стали Польща (15,3% загального обсягу), Греція (13,6%), Туреччина (12,2%), Литва (11,9%) та США (10,7%).
Натомість витрати на імпорт нафтових газів – передусім природного газу, а також пропану, бутану та інших вуглеводнів – різко зросли. За шість місяців 2025 року Україна витратила на них $1,15 млрд, що майже вчетверо більше, ніж у першому півріччі 2024 року. Обсяги імпорту склали 1,64 млн тонн.
Найбільше газу надходило зі Швейцарії (30,3% обсягу), Угорщини (20,3%) та Польщі (10,0%). Решта 26 країн разом забезпечували невеликі частки, що не перевищували 10% кожна.
На кам’яне вугілля Україна витратила $0,46 млрд проти $0,21 млрд роком раніше, збільшивши закупівлі майже вдвічі: з 1,06 млн тонн до 1,98 млн тонн. У 2025 році імпорт вугілля відбувався з 11 країн, найбільше з США (38,6%), Австралії (27,9%), Польщі (12,7%) та Чехії (11,3%).
Витрати на закупівлю електроенергії у січні-червні 2025 року зросли на 48% і склали $0,28 млрд проти $0,19 млрд рік тому, що свідчить про зростання ціни імпортованої електроенергії при зниженні фізичних обсягів. Найбільше ресурсу Україна купувала в Угорщини (32,3% витрат), Словаччини (22,7%) та Польщі (17,0%).
Структура експорту
Експорт паливно-енергетичних товарів у першому півріччі 2025 року забезпечив $122,4 млн виручки та здійснювався до 71 країни.
У структурі експорту за перше півріччя 2025 року основу надходжень склала електроенергія – $75,1 млн або 61,4% загального обсягу. Виторг від продажу нафти та нафтопродуктів (крім сирих) склав $22,2 млн (18,1%) та смол вугільних й торф’яних – $15,0 млн (12,3%). Решта паливно-енергетичних товарів, таких як торф, смоли, кокс, пек, гази нафтові, бітумінозні суміші та інші продукти нафтопереробки разом принесли Україні $10,1 млн – 8,2% всіх надходжень.
Електроенергії було експортовано на суму $75,1 млн – це вперше від початку повномасштабної війни, коли піврічні надходження від експорту зросли (+103,9% до першого півріччя 2024 року). Найбільше виручки припало на Бельгію (33,0%), Молдову (28,8%) та Угорщину (16,0%). Частка Бельгії відображає країну торговельного контракту – фактично електроенергія туди фізично не поставлялась, але договір укладено з компанією, зареєстрованою в цій державі.
Експорт нафти та нафтопродуктів (крім сирих) приніс $22,2 млн, що на 8,6 млн більше ніж торік. Загалом експортовано 18,4 тис. тонн продукції, причому понад 65% обсягів припало на Латвію. Інші 65 країн мали частку, що не перевищує 4%.
Продаж 35,4 тис. тонн смол вугільних та торф’яних приніс Україні виручки $15,0 млн або 12,3% від загальних надходжень. Понад 95% коштів за продаж смол надійшло з Бельгії, Чехії, Польщі та Румунії. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року, надходження впали на 17,4%, а обсяги – на 13,4 тис. тонн.
Варто зазначити, що на 2025 рік Кабінет міністрів України встановив нульову квоту на експорт природного газу українського походження, а також обмеження на продаж коксівного вугілля (1,3 млн тонн) та мазуту (0,4 млн тонн). Подібні обмеження діють від початку повномасштабної війни: у попередні роки квоти на газ також залишалися нульовими, тоді як для кам’яного вугілля та мазуту вони варіювалися залежно від року.
*До розрахунків включено всі товари, що належать до групи “27” української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), серед яких вугілля (групи 2701, 2702), нафта та нафтопродукти (2709, 2710), гази (2711), електроенергія (2716), торф (2703), кокс (2704), смоли та масла (2706, 2707), пек (2708), а також інші продукти нафтопереробки (групи 2712-2715). Газ кам’яновугільний, водяний, генераторний (група 2705) у 2022-2025 роках не імпортувався / експортувався.
Oригінал матеріалу знаходиться на нашому ресурсі Energy Map – тут.
