Комплексний аналіз міжнародної діяльності держкорпорації Росатом було представлено на експертному форумі Russia’s Nuclear Industry in Times of War, організованому організацією Bellona. Однією з ключових тем форуму стала діяльність російського ядерного гіганта як інструмента впливу, що поєднує економічні інтереси, геополітичний тиск і підтримку воєнної агресії проти України.
Під час форуму генеральна менеджерка з енергетичної безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко розповіла, як Росатом посилює свою глобальну присутність, чому співпраця з цією корпорацією становить пряму загрозу міжнародній безпеці, та які дії можуть зупинити фінансування російської воєнної машини.
Зростання присутності Росатому — і економічне, і політичне
За словами аналітикині, глибока залежність Європейського Союзу від Росатому зберігається, і це залишається серйозним викликом.
«Майже 40% збагаченого урану, що використовується в реакторах ЄС, постачається з росії. До того ж 19 реакторів ВВЕР в Європі залишаються критично залежними від палива Росатому», — зазначила Олена Лапенко.
Лише у 2024 році країни Євросоюзу імпортували з рф уранової продукції на понад 700 млн євро. За словами експертки, додаткову загрозу становить проєкт французької компанії Framatome з налагодження виробництва ядерного палива в Німеччині за ліцензією ТВЕЛ — дочірньої структури «Росатома», що передбачає використання російських технологій, ліцензій та обладнання.
70+ угод за останні три роки
Втім, вплив Росатому не обмежується лише Європою. Попри відсутність нових контрактів на будівництво АЕС, крім проєкту в Узбекистані, Росатом активно розширює міжнародну співпрацю. За останні три роки корпорація підписала понад 70 угод — від меморандумів до міжурядових договорів — із країнами Центральної Азії, Близького Сходу та Східної Європи: Туреччиною, Білоруссю, Киргизстаном, Сербією, Сирією. Такі угоди – перший крок до реальних проєктів, які в подальшому часто супроводжуються “щедрим” кредитуванням під державні гарантії — в обмін на політичну лояльність.
«Такі угоди вводять країни у політичну залежність на десятиліття. Більше того, багато з цих держав голосували проти, або утрималися під час ухвалення резолюції ООН щодо негайного повернення повного контролю над ЗАЕС Україні», — відзначила Олена Лапенко.
Не лише енергетика: Росатом як частина військової машини
У 2024 році закордонний дохід Росатому сягнув рекордних 18 млрд дол. — найвищого показника за останні п’ять років. Частина цих коштів прямо або опосередковано підтримує російський військово-промисловий комплекс. Підприємства корпорації залучені до виконання державного оборонного замовлення та виробництва технологій подвійного призначення: лазерних систем, чипів, дронів, а також матеріалів для озброєння.
Зафіксовано непрофільні придбання — як-от розробника процесора «Ельбрус» чи збільшення частки в південнокорейській компанії ENERTECH, яка розробляє іонітрієві батареї. Інші дочірні підприємства, наприклад, «Гиредмет» або Сибірський хімічний комбінат виробляють матеріали на кшталт триоксиду молібдену або ітрієвих лазерів, що підтримують ядерний арсенал і систему озброєння росії.
«Росатом прагне домінувати у критичних технологіях. Це не лише питання цивільної атомної енергетики. Це — питання військової стійкості росії та її здатності обходити санкції», — зазначила Олена Лапенко.
Контроль у МАГАТЕ — ще один інструмент впливу
Окремо експертка DiXi Group підкреслила вплив Росатома на Міжнародне агентство з атомної енергії МАГАТЕ, де російські чиновники займають ключові посади, зокрема Михайло Чудаков — заступник генерального директора. Це дозволяє російській стороні мати доступ до чутливої інформації та підривати довіру до міжнародного нагляду за ядерною безпекою.Такий вплив підриває довіру до здатності агентства реагувати на кризи, такі як ситуація на Запорізькій атомній електростанції.
Позиція Bellona: «Росатом — Це не просто енергетична компанія»
Фредерік Гауге, засновник Bellona, під час форуму заявив, що корпорація Росатом — це “держава в державі” та політичний інструмент Кремля:
«Завдяки складній мережі впливу Росатом посилює контроль над частинами ядерної галузі за межами росії. Водночас компанія активно бере участь у війні Путіна проти України, створюючи найсерйознішу ситуацію з ядерною безпекою у світі через окупацію найбільшої в Європі атомної електростанції — Запорізької АЕС», — додав Фредерік.
DiXi Group закликає до скоординованих глобальних дій, зокрема:
- Запровадити цільові санкції проти дочірніх структур Росатому, що не є критично важливими для обслуговування АЕС — зокрема «Гиредмет», «Центротех» та інші постачальники технологій подвійного призначення (загалом — майже 500 компаній і організацій, за винятком «Атомстройэкспорта»).
- Зупинити фінансування нових проєктів за участю Росатому, як-от запуск виробничої лінії на заводі у Лінгені.
- Розвивати альтернативні ланцюги постачання, зокрема з Westinghouse, і створювати нові потужності з конверсії урану, збагачення, поводження з відходами. Розвиток власного виробництва ядерного палива.
- Заборонити експорт технологій і компонентів для проєктів російського дизайну, щоб перекрити доступ до західних інновацій.
- Зупинити технологічну співпрацю з росією в галузі новітніх ядерних розробок, включно з малими модульними реакторами.
- Зменшити вплив росії в МАГАТЕ, усунувши її представників з керівних посад і обмеживши доступ до конфіденційної інформації.
- Синхронізувати санкції на глобальному рівні — ЄС, США та партнери мають діяти узгоджено, зокрема щодо структур Росатому, залучених до військових програм.
«Мета має бути чіткою — зменшити доходи та вплив росії. Кожен контракт, кожне витрачене євро — це “паливо” для режиму, яке підриває глобальну безпеку. Ми маємо інвестувати в безпечну, незалежну енергетику або ж будемо продовжувати “годувати” агресора», — підсумувала Олена Лапенко.
Повний запис форуму Russia’s Nuclear Industry in Times of War за посиланням.
Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня». Погляди, викладені в матеріалі, належать авторам і не обов’язково відображають позицію Фонду.