Які цілі для транспорту визначає новий Регламент про інфраструктуру альтернативних палив в ЄС? | DiXi Group
DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to

за період

logo
Головна » Які цілі для транспорту визначає новий Регламент про інфраструктуру альтернативних палив в ЄС?
16.11.2023

Які цілі для транспорту визначає новий Регламент про інфраструктуру альтернативних палив в ЄС?

25 липня Рада ЄС ухвалила Регламент про розгортання інфраструктури альтернативних палив (англ. Alternative Fuels Infrastructure Regulation, AFIR). Акт є частиною законодавчого пакету «Готові до 55», спрямованого на скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року в порівнянні з 1990 роком.  Серед основних завдань Регламенту – сприяння декарбонізації транспортного сектору через розгортання зарядної та заправної інфраструктури альтернативних палив – електроенергії, водню, біометану та природного газу як перехідного палива.

Регламент, серед іншого:

  • встановлює обов’язкові цілі з розгортання інфраструктури альтернативних палив в ЄС для автомобільного, залізничного, морського та повітряного транспорту;
  • встановлює загальні правила для формування національних політик держав-членів ЄС в сфері розвитку ринку альтернативних палив, а також механізми для звітування щодо результатів їх застосування;
  • визначає вимоги до розкриття інформації про інфраструктуру альтернативних палив, зокрема щодо умов плати за послуги, які надаються

Нижче описані цілі з розгортання інфраструктури альтернативних палив для різних видів транспорту.

Автотранспорт

для легкових електромобілів 

1) Із 2024 року держави-члени ЄС мають забезпечити, що:

  • на кожен зареєстрований електромобіль припадає 1,3 кВт потужностей зарядних станцій; 
  •  на кожен гібрид з можливістю підключення до електричної мережі (англ. plug-in hybrid vehicle) припадає 0,8 кВт потужності зарядних станцій;

Після того, як частка зареєстрованих електромобілів досягає 15%, така держава може отримати від Єврокомісії дозвіл на зменшення або припинення застосування цієї цілі, якщо буде доведено, що її виконання матиме негативні наслідки, зокрема зменшення стимулів для приватних інвестицій.

До 31 березня 2025 року та кожного наступного року, з метою відслідковування прогресу  в досягненні цілі, держави-члени мають звітувати перед Єврокомісією про загальну потужність зарядної інфраструктури, кількість зарядних пунктів та кількість зареєстрованих електромобілів та гібридних авто

2) Держави-члени ЄС мають забезпечити мінімальне покриття власної дорожньої мережі зарядними станціями, зокрема:

  • Вздовж «ключової» транс’європейської дорожньої мережі (TEN-T) (прим. 1) кожні 60 км в усіх напрямках руху транспорту мають бути розгорнуті зарядні пули (прим. 2) для легкових автомобілів. До кінця 2025 року кожен зарядний пул повинен забезпечувати потужність щонайменше 400 кВт та включати в себе один зарядний пункт потужністю мінімум 150 кВт. До кінця 2027 року кожен зарядний пул має забезпечувати потужність щонайменше 600 кВт та включати щонайменше два  зарядні пункти з мінімальною потужністю 150 кВт кожен.
  •  Вздовж «базової» транс’європейської дорожньої мережі (TEN-T) (прим. 3) кожні 60 км в усіх напрямках руху транспорту мають бути розгорнуті зарядні пули для легкових автомобілів. До кінця 2027 року вздовж 50% протяжності “базової” мережі мають бути розгорнуті зарядні пули потужністю щонайменше 300 кВт з мінімум одним зарядним пунктом потужністю 150 кВт. До кінця 2030 року всі зарядні пули вздовж всієї протяжності “базової” мережі повинні мати потужність щонайменше 300 кВт та включати щонайменше один зарядний пункт потужністю 150 кВт. До кінця 2035 року, всі зарядні пули вздовж “базової” мережі повинні мати потужність щонайменше 600 кВт та включати щонайменше два зарядні пункти потужністю 150 кВт.

Регламент містить низку відступів (англ. derogations), які дозволяють державам зменшити цілі з розгортання для тих ділянок дорожньої мережі, де щодобовий трафік легкових автомобілів є меншим, а виконання цілей в повному обсязі не виправдане, оскільки витрати перевищують вигоди. 

для вантажних електромобілів 

До кінця 2025 року:

  • щонайменше вздовж 15% протяжності всієї дорожньої мережі TEN-Т кожні 120 км в усіх напрямках руху мають бути розгорнуті загальнодоступні зарядні пули для вантажного транспорту, кожен з яких має потужність щонайменше 1 400 кВт та включає щонайменше один зарядний пункт потужністю 350 кВт;
  • в кожному міському вузлі (прим. 4) мають бути розгорнуті загальнодоступні зарядні пункти  для вантажівок сукупною потужністю 900 кВт, при цьому потужність кожної зарядної станції, що входить до пулу, має складати щонайменше 150 кВт;

До кінця 2027 року:

  • вздовж 50% протяжності всієї дорожньої мережі TEN-Т кожні 120 км в усіх напрямках руху мають бути розгорнуті зарядні пули, причому для «ключової» транс’європейської транспортної мережі TEN-T потужність пулів має складати щонайменше 2800 кВт і пул має містити мінімум два зарядні пункти потужністю щонайменше 350 кВт кожен. Для «базової» транс’європейської транспортної мережі ТЕN-T мінімальна потужність кожного з пулів має складати 1400 кВт, кожен пул має містити мінімум один зарядний пункт потужністю щонайменше 350 кВт;
  • в кожній безпечній та надійні зоні паркування (прим. 5) має бути розгорнуто щонайменше дві станції зарядки потужністю щонайменше 100 кВт кожна.

До кінця 2030 року: 

  • вздовж всієї «ключової» транс’європейської транспортної мережі TEN-T кожні 60 км та в усіх напрямках руху мають бути розгорнуті загальнодоступні зарядні пули для вантажного транспорту , при чому кожен пул повинен мати потужність щонайменше 3600 кВт та включати мінімум два зарядні пункти потужністю щонайменше 350 кВт;
  • вздовж всієї «базової» транс’європейської транспортної мережі TEN-Т кожні 100 км та в усіх напрямках руху мають бути розгорнуті загальнодоступні зарядні пули для вантажного транспорту , при чому кожен пул повинен мати потужність щонайменше 1500 кВт та включати мінімум один зарядний пункт потужністю щонайменше 350 кВт;
  • в кожній безпечній та надійні зоні паркування має бути розгорнуто щонайменше чотири станції зарядки для вантажного транспорту потужністю щонайменше 100 кВт кожна;
  • в кожному міському вузлі мають бути загальнодоступні зарядні пули для вантажного транспорту сукупною потужністю 1 800 кВт кожен, при чому мінімальна потужність кожної зарядної станції, що входить до пулу, має складати 150 кВт.

Регламент містить низку відступів (англ. derogations), які дозволяють державам зменшити цілі з розгортання для тих ділянок дорожньої мережі, де щодобовий трафік вантажних автомобілів є меншим, а виконання цілей в повному обсязі не виправдане, бо витрати перевищують вигоди. 

Інші цілі для зарядної інфраструктури 

До 14 жовтня 2024 року оператори зарядних пунктів мають забезпечити повну оснащеність засобами цифрового зв’язку (англ. digitally connected), тобто можливістю надсилати та отримувати інформацію в режимі реального часу, двосторонньо комунікувати з мережею та транспортним засобом і можуть контролюватись дистанційно, зокрема для ініціювання або завершення сесії заряджання та для обліку потоків електроенергії.

Оператори мають забезпечити, що всі зарядні пункти, побудовані після 13 квітня 2024 року та модернізовані після 14 жовтня 2024 року,  можуть здійснювати “розумну зарядку” (прим. 6).

Цілі для водневої інфраструктури 

Держави-члени ЄС мають забезпечити до кінця 2030 року мінімальне покриття власної дорожньої мережі станціями заправки воднем, зокрема:

  • кожні 200 кілометрів «ключової» транспортної мережі TEN-T мають бути розгорнуті водневі станції заправки потужністю щонайменше 1 тонна на день, які як мінімум будуть оснащені однією колонкою на 700 бар;
  • в кожному міському вузлі має бути розгорнута щонайменше одна воднева станція. Для визначення найкращого розташування такої станції має здійснюватися відповідний аналіз.

Держави-члени ЄС мають визначити чітку траєкторію досягнення цілі до 2030 року з визначенням індикативної цілі на 2027 рік, яка б відповідала ринковому попиту, який складеться на той час.

Оператори станцій мають забезпечити, що ці станції можуть обслуговувати як легковий, так і вантажний транспорт. 

Для ділянок “ключової” транспортної мережі TEN-T із добовим трафіком вантажного транспорту менше 2000 одиниць ціль із добової потужності станцій може бути зменшена на 50%.

Для найвіддаленіших регіонів ЄС та малих островів, які підпадають під визначення малої приєднаної або ізольованої енергосистеми згідно з Директивою (ЄС) 944/2019, ціль для водневих станцій може не застосовуватись, якщо витрати від її виконання непропорційно перевищують переваги, в тому числі, для довкілля. Таке рішення має бути належним чином обґрунтоване.

Цілі для скрапленого природного газу 

До кінця 2024 року держави-члени ЄС мають забезпечити, що на їх території щонайменше вздовж “ключової” транспортної мережі TEN-T розгорнута така кількість пунктів заправки природним газом, яка була би достатня для вільного руху по ЄС вантажного транспорту, який використовує скраплений природний газ. Винятком є умова, якщо витрати на здійснення таких заходів перевищують переваги, в тому числі для довкілля.

Морський транспорт

Цілі з постачання електроенергії в морських портах

До кінця 2029 року:

  • порти “ключової” та “базової” транспортної мережі TEN-T, в яких за останні 3 роки середня річна кількість заходів морських контейнерних суден, які мають валову місткість понад 5000 тон, перевищує 100 одиниць, мають бути належним чином оснащені, щоб забезпечити електроенергією 90% таких кораблів;
  • порти “ключової” та “базової” транспортної мережі TEN-T, в яких за останні 3 роки середня річна кількість заходів морських пасажирських суден ро-ро (прим. 7) місткістю 5000 тонн та високошвидкісних пасажирських морських суден місткістю понад 5000 тонн перевищує 40 одиниць, мають бути належним чином оснащені, щоб забезпечити електроенергією 90% таких кораблів;
  • порти “ключової” та “базової” транспортної мережі TEN-T, в яких за останні 3 роки середня річна кількість заходів морських суден місткістю понад 5000 тонн, які не є морським пасажирським судном ро-ро або високошвидкісним пасажирським морським судном, перевищує 25 одиниць, мають бути належним чином оснащені, щоб забезпечити електроенергією 90% таких кораблів;

Цілі не застосовуються до портів на островах та у найвіддаленіших регіонах ЄС, за винятком випадків, коли на таких островах та регіонах є достатньо місцевих джерел генерації електроенергії з невикопних джерел для покриття потреб.

Цілі з постачання електроенергії в річкових портах

  • до кінця 2024 року в усіх внутрішніх портах “ключової” транспортної мережі TEN-T має бути розгорнута щонайменше одна установка, яка забезпечує постачання електроенергії суднам внутрішнього плавання;
  • до кінця 2029 року в усіх внутрішніх портах TEN-T “базової” транспортної мережі TEN-T має бути розгорнута щонайменше одна установка, яка забезпечує постачання електроенергії суднам внутрішнього плавання;

Цілі з постачання скрапленого природного газу в морські порти

Держави-члени ЄС мають відібрати морські порти “ключової” транспортної мережі TEN-T, в яких розгортатимуться пункти заправки скрапленим природним газом, беручи до уваги вже існуючі пункти СПГ-зарядки, фактичний ринковий попит в короткій та довгій перспективі, інші релевантні чинники.

До кінця 2024 року у відібраних портах держави-члени ЄС мають забезпечити встановлення такої кількості пунктів зарядки скрапленим природним газом, яка необхідна для вільного руху “ключовою” транспортною мережею TEN-T тих морських суден, які використовують природний газ.

Повітряний транспорт

Цілі щодо постачання електроенергії для літаків на стоянках

Держави-члени ЄС мають забезпечити, щоб у всіх аеропортах, які входять до “ключової” та “базової” транспортної мережі TEN-T:

  • до кінця 2024 року на всіх контактних стоянках, які використовуються в комерційних авіаперевезеннях для посадки/висадки пасажирів або завантаження/розвантаження товарів, була забезпечена можливість постачати електроенергію;
  • до кінця 2029 року на всіх віддалених стоянках, які використовуються в комерційних авіаперевезеннях  для посадки/висадки пасажирів або завантаження/розвантаження товарів, була забезпечена можливість постачати електроенергію;

Аеропорти мережі TEN-T, в яких середня річна кількість комерційних польотів за останні три роки менша за 10 000, можуть бути звільнені від зобов’язання.

Ціль також не застосовується до стоянок, спеціально призначених для протикригової обробки повітряних суден, стоянок, які знаходяться в межах визначених військових зон, та стоянок, спеціально призначених  для літаків авіації загального призначення з максимальною злітною масою менше 5,7 тонн.

До 1 січня 2030 року держави-члени ЄС мають вжити заходи, щоб забезпечити,  щоб електроенергія, яка постачається для літаків на стоянках, постачалась з мережі або генеруватися на місці з невикопних джерел. 

Залізничний транспорт

Для залізничної інфраструктури, яка не охоплена дією Регламенту (ЄС) 1315/2013 про настанови щодо розвитку транс’європейської транспортної мережі, держави-члени ЄС мають оцінити можливість розгортання технологій з використанням альтернативних палив для тих ділянок, які не можуть бути повністю електрифіковані з технічних чи економічних причин. Якщо існує потенціал для використання таких технологій, також має бути оцінена потреба у розгортанні відповідної зарядної та заправної інфраструктури. 

 

Примітки щодо окремих понять:
1. TEN-T core network – транспортна інфраструктура найвищої стратегічної важливості, визначена у статті 38 та Додатку I Регламенту (ЄС) 1315/2013. Крім автошляхів, також включає порти та аеропорти.
2. Зарядний пул, англ. recharging pool – декілька зарядних станцій в одному місці
3. TEN-T comprehensive network – базова транспортна інфраструктура (дороги, порти, аеропорти) в межах транс’європейської транспортної мережі, визначена у статті 9 та Додатку І Регламенту (ЄС) 1315/2013. Крім автошляхів, також включає порти та аеропорти.
4. Urban node – згідно з Регламентом (ЄС) 1315/2013 – міська зона, яка з’єднує між собою різні компоненти транспортної інфраструктури TEN-T такі як порти, пасажирські термінали, аеропорти, залізничні станції, автобусні термінали та логістичні платформи
5.  Safe and secure parking place згідно з Делегованим Регламентом (ЄС) No 885/2013 – зона паркування для комерційних користувачів, яка дозволяє їм уникнути незручного паркування та яка сприяє безпеці водіїв та вантажу.
6. Розумна зарядка, англ. smart recharging – процес зарядки, в ході якого інтенсивність подачі електроенергії коригується в режимі реального часу на основі інформації, отриманої електронними засобами зв’язку.
7.  Пасажирське судно ро-ро (англ. ro-ro passenger ship) – судно, яке обладнане для заїзду та виїзду колісної техніки з метою її подальшого транспортування і яке також може перевозити більше 12 пасажирів.

 

Андрій Урста,

аналітик DiXi Group, експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу  у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП”  і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.

Коментарі

Державна допомога в країнах ЄС все більше орієнтується на цілі зеленого курсу – звіт ЄК

Микола Яковенко

Експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Державна допомога в країнах ЄС все більше орієнтується на цілі зеленого курсу – звіт ЄК

У березні 2024 року Європейська Комісія опублікувала черговий річний звіт з розвитку конкуренції на ринку ЄС у 2023 році. Звіт охоплює всі основні сфери розвитку конкурентного законодавства, діяльність Єврокомісії з розвитку конкурентної політики, найбільші події року та інше. Аналіз документу - у матеріалі експерта.

Гарантії походження в Україні: можливості для торгівлі та експорту «зеленої» енергії

Альона Корогод

аналітикиня DiXi Group, експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Гарантії походження в Україні: можливості для торгівлі та експорту «зеленої» енергії

Робота над повноцінним запуском ринку гарантій походження (ГП) електроенергії з відновлюваних джерел розпочалась із прийняття у квітні 2023 року закону щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи. Нині Уряд затвердив постанову, якою передбачено порядок видачі, обігу та погашення ГП. Детальніше - у матеріалі.

Сприяти зеленій відбудові, «наскільки це можливо»: на що будуть спрямовані кошти Ukraine Facility

Андрій Андрусевич

старший аналітик РАЦ «Суспільство і довкілля», експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Сприяти зеленій відбудові, «наскільки це можливо»: на що будуть спрямовані кошти Ukraine Facility

Програма підтримки України від ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 рокимістить низку положень щодо екологічності використання коштів. Ці положення визначають екологічні та кліматичні цілі, принципи та умови надання коштів. Детальніше про них - у коментарі експерта.

Що зміниться в управлінні відходами видобувної промисловості

Світлана Романко

експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Що зміниться в управлінні відходами видобувної промисловості

В Україні найвищі серед європейських країн обсяги утворення відходів видобувної промисловості. Щоб вирішити проблему їх накопичення та виконати вимоги для вступу в ЄС, Міндовкілля опубліковало проєкт закону «Про управління відходами видобувної промисловості». Що він передбачає - дізнавайтеся у коментарі експертки.

Бюджет ЄС-2024: зелений курс у пріоритеті, але безпека та оборона вимагатимуть додаткових ресурсів

Микола Яковенко

Експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Бюджет ЄС-2024: зелений курс у пріоритеті, але безпека та оборона вимагатимуть додаткових ресурсів

Які напрямки в бюджеті ЄС на 2024 рік стали пріоритетними? А де, навпаки, скоротилися видатки? Та що передбачає Інструмент з відновлення ЄС, де видатки зросли? Читайте у матеріалі.

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні