Як у ЄС будуть скорочувати споживання енергії? Огляд оновленої Директиви з енергоефективності

25 липня у рамках Європейського зеленого курсу, планів «Готові до 55» та REPowerEU Рада ЄС слідом за Європарламентом ухвалила нові правила для підвищення енергозбереження в ЄС, що були попередньо узгоджені у березні 2023 року.

Оновлена Директива передбачає, що до 2030 року країни-члени ЄС повинні колективно забезпечити скорочення споживання енергії щонайменше на 11,7% (порівняно з 2020 роком).

Для досягнення цієї цілі, країни-члени ЄС мають забезпечити щорічну економію в середньому на 1,49% кінцевого споживання енергії, починаючи з 1,3% до кінця 2025 року та поступово збільшуючи її до 1,9% до кінця 2030 року.

Таким чином цілі ЄС вже можна вважати новим орієнтиром і для нашої країни. Цього разу розберемо policy частину оновленої Директиви, а саме, загальнополітичні цілі зі скорочення споживання енергії.

Застосування принципу “енергоефективність передусім” стає зобов’язанням: 

• При ухваленні політичних та інвестиційних рішень, з фінансуванням у понад 100 млн євро кожне, держави ЄС мають здійснювати оцінку можливості застосування енергоефективних рішень. Для транспортного сектору поріг складає 175 млн євро. 
• Відповідна вимога поширюється на енергетичні системи, а також інші галузі, в яких активно використовується енергія – будівельний сектор, транспорт, водопостачання інформаційні та комунікаційні технології, сільське господарство та фінансовий сектор. 
• Якщо реалізація політичного та інвестиційного рішення вимагає отримання дозволів та здійснення моніторингу, держави-члени мають забезпечити, що відповідні державні органи будуть також здійснювати моніторинг застосування принципу “енергоефективність передусім”.  
• Держави мають інтегрувати принцип “енергоефективність передусім” в аналіз витрат та вигод (cost-benefit analysis), де здійснення такого аналізу є обов’язковим;
• При застосуванні принципу “енергоефективність передусім” держави-члени мають враховувати вплив його застосування на енергетичну бідність;
• В межах звітування про виконання Національного плану з енергетики та клімату (NECP) мають звітувати про досвід застосування принципу “енергоефективність передусім” 

Нові цілі з енергоефективності на рівні ЄС

• Нова обов’язкова ціль з енергоефективності в ЄС – кінцеве споживання енергії має становити не більше 763 млн тонн нафтового еквіваленту до 2030 року. Цей показник на 11,7% менше за кінцеві прогнози споживання енергії в 2030 році, передбачені в 2020 EU Reference Scenario.
• Для виконання цілі, кожна держава член має визначити національний внесок в енергоефективність, визначений як показник кінцевого споживанні енергії.
• Держави-члени можуть розрахувати свій національний внесок в енергоефективність за формулою, запропонованою в Додатку 1 Директиви; 
• Якщо Єврокомісія зробить висновок про те, що внесок певної держави є недостатнім для виконання загальної цілі ЄС, Комісія може скоригувати такий внесок.
• Якщо Комісія в межах оцінки прогресу виконання NECP зробить висновок, що зусилля держави щодо виконання національного внеску недостатні, така держава має вжити додаткові заходи, включаючи розгортання заходів з підвищення енергоефективності, додаткові внески у фонд енергоефективності. 

Нові цілі з енергоефективності для державних органів: 

• Держави-члени мають забезпечити, що сукупне кінцеве споживання енергії всіх державних органів скорочується на 1,9% щороку порівняно з 2021 роком. 

• Вперше цілі з енергоефективності державних органів з енергоефективності застосовуються не лише до центральних, але й місцевих органів 

• Протягом 4 років після набрання чинності Директивою ціль з енергоефективності для державних органів є індикативною, тобто необов’язковою. 

• До 2027 року в межах цілі не враховуватиметься споживання енергії державних органів в місцевих адміністративних одиницях з населенням менше 50 000 та до 31 грудня 2030 року – з населенням менше 5 000 людей.
• Місцеві органи мають передбачити запровадження заходів з енергоефективності в своїх інструментах довгострокового планування, таких як План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату
• Реновація громадських будівель – щороку 3% загальної площі будівель, якими володіють державні органи, мають підлягати реновації. Внаслідок реновації відповіді будівлі мають стати будівлями з майже нульовим споживанням енергії (nearly zero-emission building) або будівлями з нульовими викидами (zero emissions building).

Андрій Урста,

аналітик DiXi Group, експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу  у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП”  і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.