Базовим набором, що дозволяє отримати найбільш повну картинку про роботу атомних станцій є “Показники роботи АЕС“. Тут можна в розрізі за окремими станціями побачити як виконується план з виробництва електроенергії та чи відпущено в електромережу заплановані її обсяги. Самі ці дані для більшості мало що скажуть (крім фахівців), але завдяки коефіцієнту використання встановленої потужності та зазначеному обсягу недовиробленої електроенергії вже можна зрозуміти на скільки було задіяно потенціал АЕС.
Знайти відповідь на запитання “а чому потенціал АЕС, які виробляють найдешевшу електроенергію, не використаний на 100%?” можна знайти в іншій таблиці: “Недовиробництво електроенергії АЕС“. Тут в розрізі різних причин – від проведення ремонтних робіт до балансових обмежень – зазначено скільки відсотків від номінального виробництва електроенергії недовироблено.
Детальніше подивитись як забезпечувалось виконання плану з виробництва електроенергії можна у наборі “Виробництво електроенергії АЕС (за блоками)“. Тут зібрано інформацію про щоденні обсяги виробленої електроенергії кожним атомним енергоблоком. До речі, на графіку зображено саме цей набір даних.
Дещо пізніше з’явиться ще набір даних про графік проведення ремонтних робіт.
Водночас, при формуванні висновків слід враховувати і стан розрахунків за поставлену електроенергію. На яку суму було вироблено е/е і скільки в результаті було отримано? Який борг перед компанією? Про все це ще один набір: “Розрахунки за електроенергію, відпущену ДП “Енергоатом” в оптовий ринок“.
Не менш важивими є дані про “Експлуатаційну безпеку АЕС України” та про “Екологічну та радіаційну обстановку в зоні розташування АЕС“. У першому можна побачити відомості щодо причин зупинки енергоблоків та якому рівню за шкалою INES (читайте детальніше в паспорті до цього датасету) подія відповідає. У другому – скільки видикидів різних радіоактивних здійснює та чи інша АЕС. При цьому на питання “багато це чи мало” дають відповіді відповідні індекси, що у відсоках показують відношення викиду до його норми.
