Для “Української енергетики” ситуацію прокоментував експерт аналітичного центру “Діксі Груп” Тарас Ткачук.
“За даними Державної служби статистики за 2015 рік, у структурі українського імпорту нафти та нафтопродуктів перше місце посідає Білорусь – 44%, друге Європа – 34%, третє Російська Федерація – 18%. Звичайно, що відмова від 18% імпорту в першу чергу ускладнить роботу російських АЗС та операторів, що імпортують російську продукцію,” – сказав Тарас Ткачук.
На думку експерта, раптове звуження пропозиції спричинить тимчасовий дефіцит на ринку, чим неодмінно скористаються майже всі оператори піднявши ціну на пальне. Втрата російського імпорту в першу чергу вигідна внутрішньому виробнику, через звуження конкуренції та імпортерам білоруського палива, що переробляється в більшості з тої самої російської нафти.
“Таким чином, втрату українського ринку пального Росія компенсує збільшенням експорту нафти до Білорусії. Тобто опосередковано ми все одно будемо імпортувати російський ресурс. На кінцевому споживачеві це в будь-якому випадку позначиться ростом ціни на доступні види бензинів (не беручи до уваги преміум сегмент, що імпортується з Європи) та тимчасовим дефіцитом пропозиції.
Також це шанс збільшити свою частку імпортерам азербайджанського пального. Для держави різке зменшення пропозиції нафтопродуктів перед посівною компанією виглядає достатньо дивним кроком. В будь-якому разі сподіваємось, що Уряд має чіткий план заміщення і підготував підґрунтя для уникнення дефіциту на ринку та цінового стрибка відповідно,” – прокоментував Тарас Ткачук.
