“Дії “Газпрому” в енергетичній політиці копіюють дії Росії у зовнішній політиці. І це не лише відданість практиці застосування газового “кийка” як елементу гібридної війни проти Заходу. Цілі побудови монополії – від газової свердловини у Сибіру до комфорки домогосподарства в Європі – вимагають саме такого монолітного, непоступливого фасаду.
Разом з тим, російський Колос вже дав перші тріщини. Так, Путін визнав, що російська економіка страждає від низьких цін на вуглеводні, хоча висновків з цього поки не зроблено. Наприклад, “Газпром” впевнений у тому, що всі його “потоки” є конкурентоздатними, хоча експерти і економісти вказують на зворотнє.
Більш драматичним може стати фінал антимонопольної справи проти “Газпрому”, порушеної Єврокомісією. Російський монополіст надіслав офіційну відповідь, в якій відмовився визнавши вину за усіма пунктами звинувачень.
Більш того, “Газпром” сподівається на мирну угоду, хоча європейці навряд чи підуть на капітуляцію – надто тривалим є процес, надто високими ставки, адже мова йде про застосування законодавства ЄС. Така непоступливість може коштувати росіянам штрафом у 10% від річного обороту.
З урахуванням того, що в 2014 році оборот “Газпрому” склав 5 589 млрд. рублів або 75,5 млрд. євро, штраф може сягнути 7,5 млрд. євро. Після такого удару, росіяни можуть не просто попрощатися з одним із “потоків”, а й задуматися про порятунок “Газпрому” від ймовірного дефолту. Принаймні, в останні 2 роки компанія впевнено крокує до цього.”
