DiXi Group Logo
en
logo
23.10.2020

Реформа вугільної галузі знову ступає на шлях субсидіювання

Державний сектор вуглевидобутку в Україні вже не перший рік переживає кризу, яка з кожним роком загострюється. Прослідковується чітка тенденція скорочення обсягів видобутку, збільшення собівартості видобутого вугілля, що в свою чергу призводить до збитковості державних шахт, які роками накопичують борги. За останні роки частка державних підприємств у видобутку вугілля суттєво скоротилася та не є відчутною для ринку (лише 9,8% за 8 місяців 2020 року, за даними Міненерго).

Останньою спробою реструктурувати галузь була Концепція реформування та розвитку вугільної промисловості на період до 2020 року, яку прийнято 2017 року. Концепція передбачала визначення та ліквідацію неприбуткових шахт, створення однієї національної компанії, яка об’єднала би прибуткові державні шахти, та поступове збільшення видобутку до 10 млн тонн.

Проте, реформування за цим планом закінчилось на створенні ДП «Національна вугільна компанія», куди так і не перейшла жодна шахта. Натомість бюджетні кошти, які призначалися на переоснащення шахт, в основному направлялися на погашення заборгованості по зарплатні та спожиту електроенергію.

З огляду на нові виклики та реалії ринку, на початку жовтня 2020 року Міненерго презентувало новий проєкт Концепції реформування вугільної галузі. Поки сам документ не оприлюднено, натомість громадськості розповіли про плани поділити шахти на три категорії:

  • шахти, які підлягають інтеграції з ПАТ «Центренерго» – вочевидь, мова йде про підприємства, потенційно прибуткові у моделі вертикальної інтеграції;
  • шахти подвійного призначення, збут яких не обмежується виключно тепловою генерацією – йдеться про виробництво коксівного вугілля для потреб вітчизняної металургії;
  • шахти, які недоцільно надалі утримувати за кошти державного бюджету – їх передадуть на приватизацію як цілісні майнові комплекси, що можуть використовуватись для інших, ніж видобуток вугілля, цілей.

Також прийнято рішення про створення вертикально інтегрованої компанії, куди увійдуть ПАТ «Центренерго» та прибуткові державні шахти – з аргументом зменшення собівартості видобутку та оптимізації управління. До «Центренерго» приєднають найбільш ефективні шахти, які зможуть виробляти до 4,2 млн т вугілля на рік. Аудит підприємств планують провести до кінця року, аби на початку 2021 року передати їх на баланс нової компанії.

Водночас, домовленості між компанією ДТЕК та урядом щодо припинення оренди шахт «Добропіллявугілля» та їх приєднання до «Центренерго» залишають більше питань, ніж відповідей. Адже за заявами ДТЕК, у поточному році на підприємствах «Добропіллявугілля» відбуваються часті простої через відсутність попиту на вугілля. Згідно із останнім доступним фінансовим звітом (за 2018 рік), збиток компанії склав 447 млн грн.

Інше питання – чи потрібно стільки вугільної продукції для ТЕС, які входять до складу «Центренерго»? Згідно з повідомленнями компанії на середину 2020 року, вугільна генерація електроенергії була дорожчою за генерацію на газі, що робило її менш конкурентною на ринку. Також, якщо «Центренерго» перейде на ресурс «Добропіллявугілля» (4 млн т на рік), то як забезпечити збут для інших державних шахт – зокрема тих, що увійдуть у вертикально інтегровану компанію? Перспективи продажу активів металургам або їх приватизація поки виглядають досить непевно – за останні роки держава не спромоглася приватизувати шахту «Краснолиманська», яка була мінімально збитковою.

За нової концепції уряд продовжить і надалі субсидіювати галузь, штучно гарантуючи попит на її продукцію. У проєкті держбюджету на 2021 рік передбачено майже 3,125 млрд грн на реструктуризацію вугільної галузі та більше 1 млрд грн на ліквідацію неперспективних шахт. Як свідчить практика, зі статті «реструктуризація» здебільшого фінансують поточні витрати – погашення поточних боргів, нерідко збільшуючи видатки за рахунок статті «ліквідація». Додатково до цих видатків, Міненерго пропонує ще 2 млрд грн на модернізацію шахт, що має на меті розвиток видобутку за нижчою собівартістю, та 1,4 млрд грн на погашення заборгованості по ЄСВ.

Таким чином, заяви про наміри рухатися в унісон із Європейським зеленим курсом поки не знайшли свого відображення у реальній політиці. Замість інвестицій у закриття шахт і трансформацію вугільних регіонів уряд знову зосереджує фінансові ресурси на утриманні токсичних (у прямому та переносному значенні) активів.

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

http://enref.org/

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

http://enref.org/

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля