Ситуацію коментує віце-президент аналітичного центру DiXi Group Антон Антоненко:
“Попри весь оптимізм новини, прийняття не означає втілення. Тому те, що зробила Україна, досить рано називати успіхом, адже Нацплан потрібно ще й виконати. Інакше навіщо такий документ? В план, що є досить амбіційним, записані ключові заходи, які Україна зобов’язалася виконати за європейськими директивами – це і енергоефективність будівель, і 100% встановлення лічильників, і енергетичне маркування та багато чого, про що в Україні все ще говорять про досить віддалене майбутнє. Цілі ж плану досить вибагливі – енергоспоживання 9% від середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період протягом 2005–2009 рр. до 2020 року та, відповідно, 7% до 2017 року.
Що план означає для пересічних українців, чому він важливий? Цей документ додає передбачуваності – описуючи та обраховуючи державну політику в галузі енергоефективності. Це ніби меморандум від держави, де вона декларує свої зобов’язання та шляхи їх досягнення. Виключна роль експертної спільноти та відповідних міжнародних організацій – контроль виконання. Саме воно стане дійсним критерієм того, чи успішний план, чи він, як і багато подібних документів, схвилював уяву, але залишився не більше, ніж папером, на якому надрукований.
Україні ж варто поспішати. І йдеться навіть не тільки про те, що багато механізмів плану частково теж прописані як індикатори для надання міжнародної фінансової допомоги. Скоріше про інше – з прийняттям в Енергетичному Співтоваристві Директиви з енергоефективності, вже потроху починається обговорення шаблонів для третього Плану дій. Звісно, там нові, більш амбітні цілі. Зрозуміло, що закладати фундамент для їх виконання потрібно вже зараз. Безнадійно відстати і загубитися на роздоріжжі енергетичної ефективності Україна більше не має права”.
