DiXi Group Logo
en
logo
13.11.2020

«Північний потік-2» та санкції: чого очікувати?

В турбулентний період зміни влади у США не обійшлось без повідомлення, що Сенат та Палата представників домовилися про нові санкції щодо «Північного потоку-2». Політичний консенсус – хиткий феномен, але вже з грудня минулого року питання санкцій щодо російського газопроводу є зразковим втіленням двопартійної та двопалатної (bipartisan and bicameral) згоди у США. Тож із чого тепер складається санкційний «пакет» та що він означає для «Північного потоку-2»?

Ще 20 грудня 2019 року, за десять днів перед укладанням транзитної угоди (умови та існування якої, ймовірно, завдячують саме запровадженим санкціям), президент США Дональд Трамп підписав National Defense Authorization Act (NDAA) на 2020 фіскальний рік, що включає в себе Protecting Europe’s Energy Security Act (PEESA) – терміном дії на 5 років.

За цими санкційними умовами, обмеження накладаються на всі судна, які прокладатимуть труби на глибині 100 футів (30,48 м) або більше для будівництва «Північного потоку-2», «Турецького потоку» чи будь-якого іншого проєкту-спадкоємця. Вони стосуються також всіх підрядників, які «свідомо продали, орендували або надали такі судна». Ці обмеження означають, насамперед, неможливість здійснювати економічну активність, блокування власності та всіх транзакцій в межах юрисдикції США, а також нев’їздний статус, ануляцію віз та дозвільних документів для залучених осіб.

Окрім того, документ чітко прописує умови припинення санкційного режиму, де підкреслюється необхідність забезпечити достатні обсяги газу для української ГТС. Зокрема, санкції будуть зняті, якщо проєкт не призведе до зменшення обсягу російського експорту газу через існуючі трубопроводи в інші країни (зокрема й через Україну) більш ніж на 25%. Для порівняння використовуватимуть середньомісячний обсяг, який транспортувався через такі трубопроводи у 2018 році (не враховуючи непередбачуваних обставин). До слова, за даними “ОГТСУ”, за 10 місяців 2020 року транзит газу склав 45 млрд кубометрів, що набагато менше за аналогічний період 2018 року (72,1 млрд кубометрів).

Аналогічно, санкції не накладатимуть, якщо здатність уряду РФ використовувати «Північний потік-2» як інструмент примусу та політичних важелів мінімізують. Мається на увазі, що буде проведено анбандлінг, тобто підконтрольні уряду РФ суб’єкти господарювання не контролюватимуть газопровід, натомість ним керуватиме незалежний оператор.

До того ж, 20-го жовтня була опублікована заява Держдепу США, що дає розширені настанови щодо імплементації існуючих санкцій. Попри поширені позначення у ЗМІ, це не нові санкції, але не менш важливі від того доповнення, згідно з якими уповноважені агенції США трактуватимуть вищезгадані положення PEESA. Заява прояснює, зокрема, що мається на увазі під санкційною дією «надавати судна для будівництва проєкту», включаючи сюди також «модернізацію або встановлення обладнання на такі судна». Таке розширене трактування дуже значиме, враховуючи неодноразові заяви про можливість залучення російських трубоукладних суден – «Академіка Черського», «Фортуну» чи «Дефендера» (які для цих цілей потребують модернізації), а також нещодавні «прогулянки» першого із зазначених Балтійським морем.

Щодо нових санкційних домовленостей (про які 11-го листопада повідомили у Bloomberg, посилаючись на три джерела), то вони, ймовірно, є частиною підготовки законопроєкту про оборону (NDAA) на 2021 фіскальний рік. За цими свідченнями, нові обмеження будуть націлені на страхові компанії та компанії, що надають технічну сертифікацію. Якщо ці положення ввійдуть в новий закон, то «Північний потік-2» не зможе отримати страхування та технічні сертифікати, які необхідні для роботи в межах виключної економічної зони Данії. Це критичне обмеження, адже якщо переобладнання та модернізацію суден виключно російськими або ж підставними компаніями ще можна було уявити, то страхування та сертифікацію таким чином отримати не вдасться.

Що ж про це думають в Німеччині – країні, де уряд все ще захищає російський проєкт? Попри невдоволення санкціями з одного боку, є й інший тренд. «Фатальний прорахунок Росії», «труна за мільярди», «суперечливий газопровід» – так називають «Північний потік-2» в заголовках провідних німецьких видань цієї осені. Чи означає це зміну парадигми щодо проєкту в Німеччині? Чи, можливо, вичікування – це теж частина стратегії вирішення проблеми, аж поки вона сама не загубиться десь на дні Балтійського моря?

Як показує практика, боротьба проти «Північного потоку-2» є постійним «ходінням по лезу» – будівництво зупинене на етапі 93,5% готовності, а бездіяльні російські трубоукладні судна все ще знаходяться в німецькому порту. Тому розширене трактування чинних санкцій та ймовірні нові обмеження є фактором, що може остаточно схилити терези на користь України.

А що ж Україна, де ми в цій історії? Є немало задач, які ще можна й варто виконати, щоб і самим долучитися до боротьби за європейську (а отже й українську) енергетичну безпеку.

По-перше, активізувати дипломатичний діалог з європейськими візаві: передусім з Польщею – природним союзником, Німеччиною – головним бенефеціаром та водночас “постаждалим” проєкту, та Францією – впливовою європейською силою, ще не остаточно втраченою для України під натиском російського лобі.

По-друге, скористатися шансом (не через скандали та курйози, а завдяки системній роботі) закріпити за собою більш вагоме місце в політичному порядку денному США. Для цього є “вікно можливостей” у найближчі півроку, під час зміни адміністрації та окреслення нового зовнішньополітичного курсу США.

По-третє, не применшувати важливість “неофіційної” дипломатії та інформаційних кампаній на протидію російським fake news: спільні заяви та відкриті листи, виступи на міжнародних конференціях та дослідження – саме подібні речі можуть стати вирішальним голосом, коли ми наступного разу будемо «ходити по лезу».

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні