Нинішній ринок електроенергії поки є не тією моделлю, до якої ми прагнемо
Звичайно, поки не можна говорити, що реформа ринку електроенергії вдалася, адже той стан, в якому він знаходиться після першого року роботи в нових умовах, навряд чи можна вважати цільовою моделлю конкурентного, зрілого ринку європейської якості.
Нинішній ринок, з великою кількістю регуляторних обмежень оптових цін (price caps), невиваженою політикою підтримки ВДЕ, не ринковими цінами для населення і діючим механізмом покладання спеціальних обов’язків (ПСО) не схожий на модель, яка вибудовується в ЄС.
Можна також спостерігати окремі прояви зловживання ринковою владою учасників ринку, як з боку пропозиції, так і попиту, які призводять до значних цінових коливань і дестабілізують ринок. Особливо чітко це проявляється в ціновій зоні Бурштинського острова, де навіть інтегрованість з ринками ЄС поки не призводить до бажаної конкуренції.
Однозначно поки внутрішній ринок електроенергії є висококонцентрованим, незрілим і дуже вразливим до будь-яких чинників впливу, особливо адміністративних інтервенцій або маніпулятивних дій його учасників.
Перше, що необхідно зробити – відійти від нинішнього механізму ПСО і почати приводити ціни на електроенергію для населення до ринкового рівня, захищаючи при цьому вразливих споживачів через адресні субсидії. Перехід до фінансової моделі ПСО повинен посилити конкуренцію і сприятиме вирішенню проблеми фінансових дисбалансів на ринку.
Також потрібно налагодити ефективний механізм моніторингу ринку з боку Регулятора і Антимонопольного комітету. Потрібно своєчасно виявляти ознаки недобросовісної конкуренції та покарання за такі порушення повинні бути досить відчутними.
Говорити, хто виграв, а хто програв від переходу в липні 2019 року на нову модель ще рано. Адже і повноцінного переходу, як такого, ще не відбулося. Спостерігається боротьба різних сил, як з боку енергетичного бізнесу (особливо найбільших гравців – ДТЕК, НАЕК “Енергоатом”, також виробників електроенергії з ВДЕ), так і влади за вплив на ринок. І оскільки поки ринок є несистемним і зарегульованим, то вигравати може той, хто краще лобіює.
Звичайно, забезпечити безболісний стрибок з точки А в якісно нову точку Б не вийде і тому потрібен певний перехідний період, адаптація до нових умов всіх учасників ринку, пошук оптимальних форм реалізації реформи та подальшого розвитку ринку. Потрібно рухатись далі, зважаючи на досвід та кращу практику країн ЄС. Головне при цьому забезпечити прозорість і недискримінаційність політики та роботи ринку, незалежність та ефективний контроль з боку Регулятора й АМКУ та інтегрованість в європейський енергетичний ринок.
