Нові цілі енергозбереження в ЄС – орієнтир для України
25 липня у рамках Європейського зеленого курсу, планів «Готові до 55» та REPowerEU Рада ЄС слідом за Європарламентом ухвалила нові правила для підвищення енергозбереження в ЄС, що були попередньо узгоджені у березні 2023 року.
Оновлена Директива передбачає, що до 2030 року країни-члени ЄС повинні колективно забезпечити скорочення споживання енергії щонайменше на 11,7% (порівняно з 2020 роком).
Для досягнення цієї цілі, країни-члени ЄС мають забезпечити щорічну економію в середньому на 1,49% кінцевого споживання енергії, починаючи з 1,3% до кінця 2025 року та поступово збільшуючи її до 1,9% до кінця 2030 року.
Таким чином цілі ЄС вже можна вважати новим орієнтиром і для нашої країни.
Тим часом, в Україні, Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, національна ціль за енергоефективним сценарієм передбачає скорочення споживання енергії відносно базового сценарію на 22,3% (первинна енергія) та 17,1% (кінцева енергія).
Втім, покрокового сценарію до скорочення споживання енергії у річному вираженні не передбачено. Можна лише припустити, що в Україні вимогами для Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства, де цільовий показник за схемою зобов’язань з енергоефективності був встановлений на рівні 0,7% на рік.
Додатково, можна припустити, що нові цілі з енергозбереження закладені у нещодавно схваленій Енергетичній стратегії України до 2050 року, проте сам документ відсутній у публічному доступі. Зазначається лише, що при його розробці враховані міжнародні зобов’язання України щодо енергоефективності.
Крім того, в Україні до цього часу відсутній базовий документ – інтегрований Національний план з енергетики та клімату (НПЕК). У 2020 році проєкт документа було розроблено та передано Міненерго, але так і не було схвалено. Наразі перезапуск підготовки відбувається за участі Мінекономіки та Міненерго із залученням міжнародних експертів.
Додатково, під час засідання робочої групи щодо контролю за станом виконання Закону України «Про енергетичну ефективність» було зазначено, що на виконання закону із 43 напрацьовано виконавчою владою лише 8 нормативно-правових актів.
Таким чином, поки в ЄС погодились на посиленням цілей енергоефективності, в Україні бракує механізмів для досягнення зафіксованих раніше цілей, не кажучи вже про підвищення амбіцій.
Альона Корогод,
аналітикиня DiXi Group, експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»
Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.
Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.
