«Держгеонадра називає законопроєкт 4187 від 05.10.2020 «реформою надрокористування», а бізнес спільнота оцінює позитивно. Та чи все так ідеально?
Аналіз від НадраMonitor показав такі позитивні норми ухваленого закону:
— Кодекс України про надра, Закон «Про нафту і газ» доповнені статтями з переліком підстав для видачі та зупинення спецдозволів на користування надрами. Ці положення наразі регулюються Порядком, затвердженим Кабміном. Перенесення цих норм на законодавчий рівень є довгоочікуваною зміною зокрема для потенційних інвесторів, адже допоможе зробити законодавство про надра більш стійким до частих змін.
— Надрокористувачі отримали можливість передавати права на спецдозвіл, залучати треті сторони до виконання робіт, розробляти декілька корисних копалин на одній ділянці. Це дозволить «запустити ринок» спецдозволів і сприятиме подолання явища так званих «сплячих ліцензій», коли за виданими спецдозволами роками не здійснюється проєктна діяльність, а передати їх іншому надрокористувачу не можна.
— Скасовано спецдозволи на геологічне вивчення та запроваджено «наскрізний» спецдозвіл. Це ж стосується розвідки та видобутку бурштину. Також скасовано отримання гірничого відводу у всіх випадках, окрім розробки родовищ на шахтах та рудниках.
Тепер поговоримо про те, що викликає занепокоєння.
До Кодексу України про надра додано положення, про те, що громадяни України мають право на отримання частини доходу державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Пункт ймовірно є частиною майбутніх законодавчих змін, передбачених для реалізації ініціативи Президента України В. Зеленського щодо «економічного паспорту українця», що була презентована до повномасштабної війни. Ідея полягала у створенні накопичувальної системи коштів для громадян України, які народилися у 2019 році і пізніше, за рахунок ренти на видобування корисних копалин. Експерти DiXi Group раніше аналізували концепцію «економічного паспорту українця» та зазначали, що ініціатива не має ресурсного та економічного підкріплення.
В процедурі отримання спецдозволу на користування надрами виключено погодження з органами місцевого самоврядування. Також скасовуються повноваження місцевих рад щодо вирішення спорів, пов’язаних із розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод. Попри те, що такі погодження займають певний час, їх скасування є негативним фактором. Така залученість допомагала громадам впливати на рішення щодо здійснення діяльності з видобутку на їхніх територіях. Тепер у місцевих органів влади не залишається таких інструментів, а це викликає занепокоєння.
Загалом, сектору бракує системних реформ. Ухвалений Закон не вирішує проблем управління галуззю надрокористування, на які вказали експерти АГСЄ і геологічних служб Канади та США ще у 2016 році – розмежування регуляторних, наукових та контрольних функцій та інші системні проблеми. Також призупинена робота над розробкою нового сучасного Кодексу про надра, який дозволив би комплексно вирішити наявні питання, а не “причісувати” застаріле регулювання».
Детальніше з Індексом реформ можна ознайомитися за посиланням.
Ольга Полуніна,
менеджерка зі сталого розвитку DiXi Group, редакторка НадраMonitor
