logo
en

“Генплан” для української енергосистеми

 

Днями український регулятор (НКРЕКП) затвердив Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, розроблений НЕК “Укренерго”. Це дійсно непересічна подія, оскільки такий стратегічний документ затверджено вперше. Усі попередні версії – починаючи з 2017 року, – перебували у статусі проектів.

Звіт з оцінки відповідності є типовим інструментом, за допомогою якого країни-члени ЄС та вся європейська спільнота прогнозують розвиток енергосистем. Зокрема, таке прогнозування включає оцінку попиту, пропозиції та пов’язаних ризиків у довгостроковій перспективі, а тому дозволяє приймати рішення для посилення безпеки постачання електроенергії. Для прикладу, у звіті “Укренерго” відповідні сценарії побудовані до 2050 року.

Іншими словами, така оцінка потрібна, аби спрогнозувати розвиток ринку електроенергії та зрозуміти здатність енергосистеми задовольнити потреби споживачів. Адекватний рівень потужності також потрібно оцінювати, щоб гарантувати правильні сигнали для інвесторів, які будуватимуть нові електростанції. У цілому таке прогнозування має враховувати усі “фішки”, характерні для енергосистем майбутнього – розподілене виробництво електроенергії, управління попитом, збільшення потужностей міждержавних з’єднань, розгортання акумулюючих систем та інше.

Це особливо актуально, щоб справитися із більшою часткою “зеленої” енергії, яка вимагає від системи вищої гнучкості. Примітно, що один зі сценаріїв “Укренерго” є сценарієм енергетичного “переходу”, що передбачає досягнення 70% ВДЕ та “повне заміщення викопного палива відновлюваними джерелами та “зеленим” синтез-газом при відмові від подальшого розвитку атомної енергетики”.

Оператор енергосистеми України вже зараз попереджає, що навіть за базовим сценарієм генеруючі потужності не відповідають потребам, а з 2025 року їх буде недостатньо. Вже у найближчі два роки, як наполягає “Укренерго”, треба побудувати та ввести в експлуатацію мінімум 2 ГВт високоманеврених потужностей та систем акумулювання електричної енергії (зокрема, додаткові 200 МВт – для підтримання рівня частоти).

У більш віддаленій перспективі – до 2030 року – оператор говорить про потребу забезпечити доступність потужностей ТЕС та АЕС, а також запровадження додаткових потужностей ГАЕС. Тобто у найближче десятиліття Україні все ще будуть потрібні вугільні та атомні, а також нові гідроакумулюючі електростанції.

Звісно, затверджений звіт не є догмою – залежно від ситуації на ринку, розвитку технологій він може і повинен змінюватися, враховувати розвиток суміжних енергосистем та поступ у синхронізації з ENTSO-E. Але принаймні мати такий “генплан” – уже крок назустріч побудові більш надійної та безпечної енергосистеми.

Роман Ніцович
Директор з досліджень

Новини

img

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля