logo
en

Фонд декарбонізації може стати потужним інструментом, проте все залежить від наповнення

У листопаді 2020 року Міністерство енергетики виступило з ініціативою створити Фонд декарбонізації за підтримки Українсько-Данського енергетичного центру та Держенергоефективності. Передбачається, що Фонд підтримуватиме проекти у напрямках модернізації генеруючих підприємств і тепломереж, а також переробки побутових відходів, громадського та особистого електротранспорту, біоенергетики та інших напрямків. Основним джерелом надходжень до Фонду має стати частина податку на викиди двоокису вуглецю. Також, 9 листопада до Верховної Ради було подано законопроєкт №4347 про створення та наповнення державного фонду декарбонізації.

У цілому пропозиція Міненерго за своєю суттю є кроком у вірному напрямку, адже фактично має на меті витрачати плату за викиди парникових газів цільовим чином – на скорочення викидів цих же парникових газів, таким чином виконуючи стимулюючу роль у переході до “зеленої” економіки. Раніше податок на викиди СО2 потрапляв у загальний фонд державного бюджету і “розмивався” у ньому, оскільки не мав цільового призначення. Тепер пропонується створити для Фонду окрему статтю у бюджеті та віддати його під адміністрування Держенергоефективності. Прагнення держави уникнути створення нових інституцій та додаткових адміністративних витрат також є позитивним. Проте такі наміри, як і деякі інші плани Міненерго стосовно фонду, можуть не передбачати можливі “підводні камені”.

Основним питанням є майбутній обсяг Фонду – тобто достатність коштів для реалізації суттєвої кількості проєктів у семи запланованих напрямках. Так, під регулювання про вуглецевий податок підпадають лише ті підприємства, викиди яких вищі за 500 тонн на рік, а у 2018 році було введено правку, що позбавляє забруднювачів необхідності платити за перші 500 тонн, навіть якщо їх викиди перевищують цей поріг. Таким чином, якщо підприємство виробляє 501 тонну вуглекислого газу, воно платитиме податок тільки за одну. Загалом надходження до бюджету від податку на діоксид вуглецю не є великою сумою. Так, законопроект №4347 передбачає, що у 2021 році держбюджет отримає близько 2,7 млрд грн екологічного податку за викиди.

Окрім того, законопроектом планується, що лише 50% цих коштів буде направлятись до Фонду. Такий обсяг є критично низьким для спричинення будь-яких системних зрушень у напрямку декарбонізації економіки. До прикладу, одним з напрямків витрат Фонду буде підтримка екомодернізації генеруючих підприємств. Фонд міг би зіграти важливу роль для втілення Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), проте необхідний обсяг капітальних інвестицій задля реалізації вимог плану може сягнути 4,13 млрд євро до 2034 року. Тобто напрямок екомодернізації генеруючих установок потребує великих затрат. Якщо ж розподілити 1,35 млрд грн між сімома проектними напрямками, цього буде достатньо лише для невеликих точкових проектів.

Підвищити обсяг фінансового наповнення Фонду можна, по-перше, спрямувавши всі надходження від вуглецевого податку до нього, а по-друге, піднявши ставку самого податку. Наразі податок складає 10 грн (0,3 євроценти) за тонну викидів, що є одним з найнижчих рівнів оподаткування СО2 в Європі та поступається лише Польщі. До прикладу, у Латвії податок становить близько 9 євро за тонну, в Іспанії – 14, а загалом у європейських країнах перевищує 20 євро за тонну. Якщо законопроект №4347 буде прийнято, ставка підвищиться до 30 грн за тонну. Втім, для створення дієвих стимулів до скорочення викидів парникових газів Україна має підняти ставки податку хоча б до рівня 2-3 євро/т, що можна зробити поетапно протягом 3-5 років.

Це також створило би більше простору для інвестиційної діяльності та субсидування кліматичних проектів за рахунок фонду. Адже однією з його цілей є зменшення вуглецеємності української продукції та уникнення необхідності сплачувати вуглецевий збір на імпорт, який ЄС може запровадити вже у 2021 році. З одним мільярдом гривень Україні буде важко суттєво знизити вуглецевий вміст експорту до країн Європи, тому що у цьому напрямі мова йде про набагато вищі суми.

Іншим питанням є адміністрування фонду Державним агентством з енергоефективності. З одного боку, це позбавить державу необхідності створювати нові структури, витрачаючи на це фінансові ресурси і час. У той же час, різноманіття напрямків майбутніх проектів, які підтримуватиме фонд, вимагає компетенцій відповідних спеціалістів, технічної експертизи та розуміння специфіки інвестування у певну сферу. Цілком можливо, що наразі у Держенергоефективності немає всіх необхідних фахівців, тому якщо дана установа все ж буде відповідальна за роботу Фонду, їй необхідно буде забезпечити технічну підтримку.

Отже, створення Фонду декарбонізації є правильною ініціативою, дію якої на практиці перевірила не одна європейська країна. Підтримка “зеленого” переходу за рахунок податку на викиди надсилатиме ринку вірні сигнали – забруднювач платить, розвиток сталих та низьковуглецевих проектів отримує підтримку. Однак, для досягнення відчутного ефекту з декарбонізації економіки державі необхідно буде враховувати деякі важливі моменти до запровадження ініціативи або ж розширити масштаб її діяльності згодом.

 

Коментарі

img

Дарина Кулага

молодший аналітик DiXi Group

Фонд декарбонізації може стати потужним інструментом, проте все залежить від наповнення

Україні буде важко суттєво знизити вуглецевий вміст експорту до країн Європи, тому що у цьому напрямі мова йде про набагато вищі суми.

img

Анастасія Синиця

молодший аналітик DiXi Group

«Північний потік-2» та санкції: чого очікувати?

Питання санкцій щодо російського газопроводу є зразковим втіленням двопартійної та двопалатної (bipartisan and bicameral) згоди у США.

img

Ольга Полуніна, Рімма Куштим

менеджер зі сталого розвитку DiXi Group, консультант DiXi Group

Чи не заблокують у Раді реформу контролю за промисловим забрудненням?

Урядовий законопроєкт передбачає, що порядок затвердження висновків НДТМ визначається Кабінетом міністрів. Альтернативний законопроєкт пропонує визначити порядок затвердження висновків НДТМ окремим законом...

img

Роман Ніцович, Сергій Євтушок

директор з досліджень DiXi Group, зовнішній аналітик DiXi Group

Реформа вугільної галузі знову ступає на шлях субсидіювання

Міненерго презентувало новий проєкт Концепції реформування вугільної галузі. Поки сам документ не оприлюднено...

img

Дарина Кулага

молодший аналітик DiXi Group

Наміри уряду вкотре відтермінувати введення екологічних вимог ЄС навряд чи отримають підтримку зарубіжних партнерів

Міністерство енергетики відновило роботу над впровадженням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), однак незабаром запропонувало перенести його впровадження.

img

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку

Схвалені форми звітності – крок до більшої прозорості у видобутку

Уряд нарешті схвалив форми звітності для видобувних компаній, які розроблялися зокрема і за участі експертів DiXi Group.

img

Дарина Кулага

молодший аналітик DiXi Group

Дієвих рішень щодо боргів перед “зеленою” генерацією поки не запропоновано

Уряд фактично поклав повну відповідальність за врегулювання ситуації на Регулятора та оператора системи передачі. За словами прем’єр-міністра, регуляція ними ринку має забезпечити розрахунки з ВДЕ.  

img

Олена Павленко

президент DiXi Group

Зупинка Північного потоку-2 має стати частиною «єдиного голосу» ЄС

Трагедія з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального змінила погляди німецької політичної еліти. Наполягання на лише німецьких інтересах ослабло, і сьогодні Німеччина більш відкрита до формування спільної європейської позиції

img

Роман Ніцович

директор з досліджень DiXi Group

До чого не «дотягнувся» новий закон про «зелену» енергетику

Багатомісячний «серіал» політичних дискусій між урядом та інвесторами у ВДЕ завершено. Проте, насправді новий закон може так і не вирішити проблему, і для цього є щонайменше 5 причин.

img

Роман Ніцович, Дарина Кулага

директор з досліджень DiXi Group, експерт-консультант DiXi Group

Лише підвищення тарифу на передачу не вирішить кризи на ринку електроенергії

Оскільки борги «ГарПоку» продовжують накопичуватись, зростання тарифу є неминучим кроком для забезпечення виплат виробникам ВДЕ у майбутньому. Разом з тим, навіть підвищення тарифу в два рази буде недостатньо для повного вирішення проблеми.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

09 ЧЕРВНЯ 2020

Перекрити лазівки. Якими можуть стати нові санкції США проти російських “потоків”

На розгляд Конгресу США представили законопроєкт, що доповнює нинішній санкційний режим щодо «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». Про що в ньому йдеться?

img

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності

01 ЧЕРВНЯ 2020

Для розділення платіжок за електроенергію поки немає передумов

Поточний тариф, навіть верхня його ставка, не відображає реальні витрати, понесені на виробництво, закупівлю та доставку електроенергії домогосподарствам, оскільки в країні застосовується приховане перехресне субсидіювання населення через механізм ПСО. Нині тариф у платіжках подається без розділення на товарний та транспортний компоненти електроенергії.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

26 ТРАВНЯ 2020

Європейський зелений курс та українська енергетика: quo vadis?

Керівництво ЄС бачить порятунок від кризи саме в амбітному Європейському "зеленому" курсі. А що це означатиме для українського енергетичного сектора?

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

18 ТРАВНЯ 2020

Рішення по Nord Stream 2: за остаточну перемогу треба боротися

Рішення німецького регулятора BNetzA щодо правового поля, в якому може функціонувати «Північний потік-2», є проміжною перемогою для України.

img

Андрій УРСТА

стажер аналітичного відділу DiXi Group

15 КВІТНЯ 2020

Наскільки сталим є тренд зниження цін на пальне?

Можна виділити наступні основні фактори, що впливають на роздрібні ціни нафтопродуктів: вартість нафти, курс долара, а також баланс роздрібного ринку.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

13 КВІТНЯ 2020

Нафтовиробники об’єднуються перед “розстрілом”

Попередня домовленість країн ОПЕК+ у випадку реалізації дозволить дещо стабілізувати ціни на нафту в найближчі місяці, проте не факт, що відновить баланс попиту і пропозиції на ринку.

img

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку

10 КВІТНЯ 2020

ОВД – проблема чи необхідний елемент сталого розвитку?

Після більш ніж 2-х років імплементації цього Закону аналітичний центр DiXi Group вирішив дослідити питання впровадження процедури ОВД і розібратися, які ж проблеми виникають у видобувної компанії, чи можна цьому зарадити і як це зробити.

img

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності

09 КВІТНЯ 2020

Коронавірус та системні дисбаланси ринку електроенергії

Нинішня кризова ситуація на ринку електроенергії – це не лише збіг обставин, викликаний сезонним фактором та карантинними заходами.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

08 КВІТНЯ 2020

На нафтовому ринку – “ідеальний шторм”

Нинішня ситуація на світовому нафтовому ринку є "ідеальним штормом" для країн-виробників, проте для країн-споживачів нафтопродуктів є можливістю досить дешево сформувати запаси пального.

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля