DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to
12.09.2022

Енергоефективність в Україні: що змінилося?

На початку липня Верховна Рада України прийняла Закон на посилення енергоефективних заходів та термомодернізації будівель. Закон входить у «пакет» трьох ініціатив, серед яких законопроєкти №7282 (комплексний план відновлення областей), №7398 (громадянська безпека у містобудуванні) та №6485 (будівництво нового енергоефективного житла), покликаних забезпечити системний підхід до відновлення міст, які постраждали внаслідок війни росії проти України.

Документом вносяться зміни до Законів «Про енергетичну ефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності» та деяких інших, які регулюють сферу енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог та досвіду країн ЄС.

Як зазначається, Закон спрямований на:

  • Скорочення кількості процедур та часу їх здійснення для впровадження енергоефективних заходів та термомодернізації будівель;
  • Створення можливості здійснення часткової, а не комплексної, енерго- та термомодернізації;
  • Запровадження комплексного підходу щодо формування політик у сфері енергоефективності будівель шляхом схвалення стратегії термомодернізації будівель в Україні та створення національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель;
  • Впровадження системи енергетичного менеджменту в будівлях державного сектору;
  • Усунення прогалин у положеннях Закону «Про енергетичну ефективність будівель» у зв’язку зі зміною повноважень центральних органів виконавчої влади в цій сфері.

Якщо розглянути більш детально положення Закону, то фінансування з Фонду енергоефективності можна отримати на такі заходи:

  • Заходи з енергоефективності
    1. здійснення термомодернізації;
    2. впровадження ефективних систем моніторингу та управління;
    3. встановлення високоефективних опалювальних і охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання більш ефективними;
    4. інші заходи, здійснення яких забезпечує зменшення споживання енергетичних ресурсів за незмінної або кращої якості надання житлово-комунальних послуг у рентабельний спосіб, включаючи заходи, спрямовані на збільшення частки енергії, виробленої з ВДЕ.
  • Окремі види робіт (послуг), що не відносяться до заходів з енергоефективності
    1. роботи (послуги), без виконання (надання) яких неможливо виконати заходи з енергоефективності чи реалізувати проєкти відповідно до вимог, визначених законодавством та програмами Фонду;
    2. роботи (послуги), безпосередньо пов’язані з виконанням заходів з енергоефективності чи реалізацією проєктів, у тому числі, але не виключно, супутні та допоміжні будівельні роботи;
    3. послуги з підготовки заявок та/або супроводу проектів;
    4. роботи (послуги), визначені Кабінетом Міністрів України в рамках діяльності Фонду за іншими напрямами.

Раніше передбачалось, що Фонд енергоефективності може надавати фінансування лише на комплексні заходи з енергоефективності. Таким чином, зміни передбачають можливість фінансування інших заходів, зокрема з відновлення будівель.

Також, передбачається можливість поетапного фінансування Фондом енергоефективності проєктів термомодернізації, що дозволить співвласникам багатоповерхівок впроваджувати такі заходи покроково.

Щодо спрощення процедури розгляду заявки, прийнятим Законом вносяться зміни до Закону «Про Фонд енергоефективності». Відповідно, процедура отримання фінансування від Фонду включає такі етапи:

  • отримання заявки та супровідних документів від кінцевого бенефіціара або його уповноваженого представника; отримання енергетичного сертифіката та/або звіту з енергетичного аудиту будівлі (у випадках, передбачених програмами Фонду);
  • розгляд заявки на відповідність програмам Фонду;
  • прийняття рішення про відповідність заявки програмам Фонду або про відхилення заявки;
  • визначення розміру гранту;
  • надання Фондом кінцевому бенефіціару підтвердження наміру надати часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності, зазначених у заявці, за умови їх реалізації відповідно до поданої заявки та програм Фонду;
  • виплата гранту на виготовлення енергетичного сертифіката та/або звіту з енергетичного аудиту будівлі, за умови виконання умов програм Фонду;
  • залучення кінцевим бенефіціаром банків-партнерів до фінансування заходів з енергоефективності (за потреби);
  • виконання заходів з енергоефективності відповідно до заявки та програм Фонду;
  • верифікація виконаних заходів з енергоефективності – встановлення (підтвердження) відповідності виконаних заходів умовам заявки та програмам Фонду;
  • часткове відшкодування вартості здійснених заходів з енергоефективності (виплата гранту);
  • інші етапи, передбачені програмами Фонду, затвердженими Наглядовою радою.

Таким чином, етапи розгляду заявки Фондом, порівняно з попередньою версією Закону, по суті не відрізняються, – окрім доповнення, що замість аудиту може бути і сертифікація будівель. Змінилось лише те, що Фонд самостійно може визначати черговість таких етапів.

Законом також передбачаються нові мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, які встановлюються Мінрегіоном і переглядаються 1 раз на 5 років, зокрема:

  • диференціюються залежно від функціонального призначення будівель, висотності будівель, виду будівництва;
  • застосовуються при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті;
  • термомодернізація будівлі не передбачає часткового утеплення фасаду, повинна мати системний характер, єдиний для всього будинку;
  • розраховуються відповідно до економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог актів ЄС та Енергетичного Співтовариства;

Варто звернути увагу і на внесені зміни до Закону «Про енергетичну ефективність будівель», що більш чітко прописують пріоритетні напрями надання державної підтримки термомодернізації та енергоефективних заходів у будівлях, роблячи наголос на застосуванні мінімальних вимог.

Мінімальні вимоги були також і в попередній версії закону. Втім, нововведення полягає у тому, що раніше такі вимоги застосовувалися до будівлі в цілому, зараз – окремо до огороджувальних конструкцій, окремо до інженерних систем. Це впроваджено для того, щоб при термомодернізації можна було покроково досягати рівня мінімальних вимог.

Також додалась норма, яка встановлює систему енергетичного менеджменту будівель, зокрема у будівлях бюджетних установ, передбачається розробка Стратегії термомодернізації будівель, що має бути затверджена до 2050 року і переглядатись кожні 5 років, та Бази даних будівель, що міститиме інформацію про перелік будівель та основні відомості, інформацію      про технічний стан та споживання енергії кожною будівлею, іншу інформацію.

Доповнення до Закону “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” встановлюють, що оплата у разі встановлення загальнобудинкового лічильника, здійснюється тільки за показаннями лічильника, з моменту фактичного його встановлення. Таким чином зміни усунули схему зловживання виконавців комунальних послуг з прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку (загальнобудинковий лічильник).

Попередня версія Закону «Про Фонд енергоефективності» від 2020 року передбачала першочерговим етапом проведення енергетичного аудиту будівлі як однієї з обов’язкових умов, що передувала поданню ОСББ заявки на участь у програмі Фонду «Енергодім». Теперішня ж версія Закону передбачає отримання енергетичного сертифіката та/або звіту з енергетичного аудиту будівлі лише у випадках, передбачених програмами Фонду. Таким чином, Фонд розглядає можливість впровадження пакету «супер-лайт» (щось подібне до «теплих кредитів») і для впровадження таких окремих заходів попереднє проведення сертифікації недоцільне.

Закон лише частково наближає законодавство України до європейського, навіть попри те, що його положення базуються на вимогах Директиви 2010/31/ЄС щодо енергетичної ефективності будівель, а його глобальна ціль не суперечить Європейському зеленому курсу. Позитивним кроком у правильному напрямку є передбачена стаття про довгострокову стратегію термомодернізації. Втім, по окремим статтям, прогалини все ж залишаються не вирішеними, зокрема відсутня вимога щодо проведення сертифікації при продажі/передачі в оренду будівель.

 

Альона Корогод,
аналітик DiXi Group, експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу  у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП”  і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.

Коментарі

Біржова торгівля “Нафтогазу” в умовах війни: хотіли “прозоро”, вийшло як завжди

Андрій Урста

аналітик DiXi Group

Біржова торгівля “Нафтогазу” в умовах війни: хотіли “прозоро”, вийшло як завжди

В умовах війни та високих цін, коли кожна тисяча кубометрів важлива, державна компанія не може дозволити собі непрозорі купівлю-продаж газу.

Енергоефективність в Україні: що змінилося?

Альона Корогод

аналітик DiXi Group

Енергоефективність в Україні: що змінилося?

На початку липня Верховна Рада України прийняла Закон на посилення енергоефективних заходів та термомодернізації будівель. Документом вносяться зміни до Законів «Про енергетичну ефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності» та деяких інших, які регулюють сферу енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог та досвіду країн ЄС.

Між виживанням і сталим розвитком: який досвід «зеленого» відновлення може взяти Україна

Альона Корогод

аналітик DiXi Group

Між виживанням і сталим розвитком: який досвід «зеленого» відновлення може взяти Україна

Одне із питань, яке все більше обговорюється, - чи буде це відновлення «зеленим». Існує ризик того, що «стратегія виживання» буде превалювати над «зеленими» принципами відновлення та елементами захисту довкілля, принаймні у перші роки.

Розвиток ринку біометану в Україні допоможе реалізувати пріоритети енергетичної політики 

Андрій Урста

аналітик DiXi Group

Розвиток ринку біометану в Україні допоможе реалізувати пріоритети енергетичної політики 

Значно вирізняються останні рішення щодо розвитку ринку біометану, які були прийняті “на перспективу”.

Чи достатньо нового Закону для впровадження європейської системи управління відходами в Україні

Світлана Романко

експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Чи достатньо нового Закону для впровадження європейської системи управління відходами в Україні

Попри позитивні аспекти ухваленого Закону «Про управління відходами», такі як впровадження європейської ієрархії поводження з відходами та створення умов для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури, неврегульованими залишаються питання стимулів для розвитку циркулярної економіки. 

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні