Ціни на електроенергію: що буде далі?
Які перспективи відміни ПСО та впровадження ринкових цін на електроенергію для населення? Ці питання тісно пов’язані, але відповідь на них залежить від конкретного рішення влади щодо цін на е/е для населення. Тут можуть бути сценарії від “поки нічого не міняти” (високо ймовірний) до впровадження ринкових цін (наразі малоймовірний). Можуть також бути якісь проміжні рішення чи плани щодо поступового приведення цін до ринково обумовленого рівня, впровадження фінансової моделі ПСО чи їх комбінації.
Наразі ознак готовності до відміни ПСО з 1 квітня 2021 року поки не видно. Адже повна одноразова відміна ПСО призвела би до зростання цін на е/е для населення більш як у 2 рази. Для більшості областей ціна заходилась би у діапазоні 3,2-3,8 грн за кВт∙год. Таке стрімке зростання повинно бути підготовленим інформаційно і фінансово. Звісно, більш доцільно робити подібні реформи поетапно. Щоб уникнути різкого спротиву населення варто проводити відповідну інформаційну компанію, роз’яснюючи переваги ринкового ціноутворення та доступні можливості економії в оплаті за е/е. Окрім того, необхідно передбачити у бюджеті додаткові видатки на збільшення адресних субсидій вразливим верствам населення. А це не справа одного місяця.
Як з квітня змінився механізм ПСО? Аналізуючи нову Постанову КМУ № 238 від 24 березня 2021 р., принципових змін не видно. По-перше, уряд продовжив дію фіксованої ціни для побутових та прирівняних до них споживачів 1,68 грн/кВт-год., а також дію ставок диференційованого (зонного) тарифу. По-друге, “Енергоатом” продовжить продавати “ГарПоку” обсяг е/е, необхідний для постачання побутовим споживачам в рамках ПСО, на регульованих електронних аукціонах по ціні 150 грн/МВт-год. Цей обсяг визначатиметься “ГарПоком” та регулярно доводитиметься до “Енергоатому”.
При цьому іншу частину виробленої е/е “Енергоатом”, як і раніше, зможе продавати на всіх конкурентних сегментах ринку за актуальними ринковими цінами. Саме це і мав на увазі Шмигаль, коли говорив: “Енергоатому дозволили повноцінно працювати на ринку, що дасть компанії можливість отримувати необхідні кошти для ремонтів, модернізації та безпечного функціонування АЕС”. Такий дозвіл був і до цього. Водночас відміна п. 9 попередньої версії постанови кабміну про “середньозважену ціну продажу е/е на всіх комерційних сегментах ринку (РДН, ВДР, БР, РДД та РДП) на рівні не нижче ціни покриття собівартості”, як на мене, не створює для компанії ширших можливостей виходу на ці ринки, а радше, навпаки, спрямована на гарантування продажу певного необхідного для постачання населенню обсягу е/е саме в рамках ПСО, а вже решти – на вільному ринку.
Для довідки: раніше між “ГарПоком” та “Енергоатомом” було кілька суперечок щодо того, що “Енергоатом” продає “ГарПоку” менший обсяг е/е, ніж це необхідно для постачання населенню в рамках ПСО.
Уряд зробив перший крок – відміну нижньої межі тарифу 0,9 грн/кВт∙год при місячному споживанні до 100 кВт∙год, але поки чітко не окреслив подальші плани. Найбільш оптимальний варіант – поступове приведення цін до ринкового рівня. Так працюють всі цивілізовані ринки, зокрема у країнах ЄС. Населення сплачує повну ринкову ціну за е/е, а вразливі споживачі захищаються адресними субсидіями, а не хронічно заниженою ціною, яка прямо субсидує все населення, навіть заможних громадян, які здатні самостійно оплачувати за електрику реальну ринкову ціну. Це економічно не виправдано.
Поступове запровадження ринкових цін для населення даватиме правильні цінові сигнали учасникам ринку, стимулюватиме економію електроспоживання. Також це допоможе оздоровити ринок в цілому, покращить інвестиційний клімат, сприятиме поступовому розв’язанню боргової кризи та може навіть призвести до певного зниження оптових цін на е/е. Останнє буде наслідком повноцінного виходу “Енергоатому” на конкурентні сегменти ринку.
Які фактори впливатимуть на ціну? Фінальна ціна на е/е для населення залежатиме від кількох факторів. Передусім, це – динаміка оптової ціни, тарифи на передачу та розподіл, тарифи (націнки) на постачання. На рівень оптової ціни впливає пропозиція (обсяг і структура виробництва е/е різними типами електростанцій) та попит (величина і режими електроспоживання). Також впливатиме обсяг та ціни імпорту е/е. Всі вони є динамічними, що спричиняє цінові коливання на оптовому ринку. У свою чергу, тарифи на передачу та розподіл, як правило, є сталими, принаймні у річному розрізі.
Також у разі впровадження ринкових цін для населення, постачальники можуть розробляти гнучкі цінові пропозиції (“тарифні меню”), адаптуючи їх під потреби споживачів. Але це поки виглядає досить віддаленою перспективою.
Як економити? У будь-якому випадку споживачі повинні знати, які доступні способи економії витрат на е/е вони можуть використати вже зараз. По-перше, це економія самої е/е шляхом заміни ламп освітлення на більш енергоефективні. Також при купівлі побутової техніки варто звертати увагу на клас її енергоспоживання, а також орієнтовні обсяги споживання е/е протягом місяця чи року. По-друге, є можливість економити за рахунок використання “нічного” тарифу на е/е, який становить 50% від діючої ціни 1,68 грн/кВт∙год. Для цього треба замінити звичайний лічильник на лічильник з диференційованим обліком. Цю послугу, зокрема, можуть надати всі оператори систем розподілу (місцеві обленерго). Тоді е/е, яку населення буде споживати з 23:00 до 7:00, буде коштувати 0,84 грн/кВт∙год. Якщо домогосподарство може перенести частину електроспоживання на цей період, наприклад автоматичне приготування їжі, прання, електроопалення тощо, то буде отримувати економію в оплаті.
