Чи достатньо нового закону для зменшення шкоди від використання азбесту в будівництві
В Україні заборонили виробництво і використання азбесту незалежно від виду, а також азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах та під час здійснення будівельно-монтажних робіт на будь-яких об’єктах. Цей крок є необхідним для наближення законодавства України до вимог ЄС.
6 вересня 2022 року Парламент України ухвалив Закон України «Про систему громадського здоров’я» (№ 2573-IX), який забороняє виробництво і використання азбесту. 1 жовтня 2022 року закон набрав чинності, але вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності, тобто з 1 жовтня 2023 року.
Для України виведення азбесту з уже існуючого будівельного фонду стане викликом. Проблема загострюється масовим утворенням будівельних відходів внаслідок руйнувань інфраструктури від війни. Нещодавно прийнятий Закон України «Про управління відходами» (від 20 червня 2022 року № 2320-IX, який вводиться в дію 9 липня 2023 р.) містить окремі положення, присвячені поводженню з небезпечними відходами, але не з тими, що містять азбест.
Окремі питання поводження з азбестовмісними відходами відображені у Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073.
Акт передбачає: забезпечення видалення (відокремлення) азбестовмісних відходів перед початком робіт з демонтажу, вжиття заходів щодо мінімізації небезпечних для здоров’я людей та довкілля впливів під час демонтажу, зокрема пов’язаних із можливими викидами азбестового пилу. Також акт визначає особливості складування азбестовмісних відходів. Водночас цим порядком допускається повторне використання у будівництві та промисловості будівельних та ізоляційних матеріалів, що містять азбест. Таким чином, цей підхід не враховує вимоги нового закону.
Ухвалення закону є одним із внесків у наближення законодавства України до вимог ЄС. Проте законодавство ЄС щодо заборони та подолання наслідків використання азбесту є значно ширшим, як і сама політика ЄС з цього питання. 28 вересня 2022 року Європейська Комісія представила комплексний підхід із покращення захисту людей та довкілля від впливу азбесту, як і забезпечення майбутнього ЄС, вільного від азбесту.
Пакет включає:
– Комюніке про роботу над майбутнім без азбесту: європейський підхід до вирішення проблеми небезпеки азбесту для здоров’я (28.9.2022 COM(2022) 488 final) (далі – Комюніке);
– пропозицію про внесення змін до Директиви ЄС про захист працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту на роботі.
Комюніке окреслює заходи боротьби з азбестом та охоплює такі аспекти: підтримку жертв захворювань, пов’язаних з азбестом; захист працівників від впливу азбесту; боротьбу з наявністю азбесту в будівлях; безпечну утилізацію азбестовмісних відходів і нульове забруднення; фінансову підтримку ЄС для відповідних заходів; роль ЄС як світового лідера у боротьбі з азбестом.
Комюніке є продовженням заходів, впровадження яких визначено Європейським зеленим курсом і Хвилею реновацій, зокрема щодо подвоєння щорічних темпів енергетичної реконструкції будівель до 2030 року. Така реконструкція підвищить ризики впливу азбесту. Тому Європейська Комісія визначила заходи, які вона планує впровадити в частині безпечного видалення азбесту під час реновації будівель та поводження з його відходами.
Серед них напрацювання:
– законодавчої пропозиції щодо перевірки та реєстрації азбесту в будівлях. Державам-членам ЄС буде запропоновано розробити національні стратегії видалення азбесту;
– регуляторного підходу до запровадження цифрових будівельних журналів для кращого обміну та використання даних починаючи від проєктування та будівництва до знесення будівель;
– оцінки шляхів і варіантів політики для покращення якості повітря у приміщеннях, приділення уваги ключовим факторам якості повітря та основним джерелам забруднення, включаючи азбест, а також дослідження шляхів підвищення обізнаності громадськості та зменшення ризиків;
– перегляду Протоколу ЄС щодо управління відходами від будівництва та знесення (2016) та Керівних принципів щодо аудиту відходів перед знесенням та реконструкцією будівель (2018), з особливим акцентом на ремонтних роботах та азбесті;
– досліджень з виявлення практик поводження з азбестовмісними відходами та нових технологій обробки, результати якого будуть використані для оцінки необхідності змін законодавства ЄС щодо відходів.
Увівши «відкладену» заборону на використання азбесту у містобудівній діяльності, Україна перебуває на початкових етапах впровадження конкретних заходів щодо заборони використання азбесту. Враховуючи євроінтеграційний напрям розвитку, Україні варто взяти до уваги зміни в ЄС і розпочати планування та розроблення відповідних заходів як в частині заборони використання азбесту, так і поводження з азбестовмісними відходами.
Зоряна Козак, експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»
