«Бюджетні» дебати в ЄС: чому фінансування зелених проєктів можуть скоротити, і що це означає для України

 
Окрім низки заходів із підготовки до зими, в ЄС осінній період також традиційно відзначається активізацією дебатів щодо бюджету на наступний рік. Нагадаємо, що ще в червні поточного року Європейська Комісія подала проєкт бюджету ЄС на 2024 рік для подальшого розгляду Радою ЄС та Європейським Парламентом. Обидві інституції повинні надалі прийняти власні позиції щодо проєкту. У випадку, якщо позиція Європарламенту не збігається з позицією Ради ЄС, утворюється погоджувальний комітет для напрацювання консенсусного рішення.

У липні Раді ЄС вдалося сформувати власну позицію. Представники урядів країн ЄС запропонували скоротити видатки у окремих сферах: сумарно на 2,3 млрд євро – до 187 млрд євро замість 189,3 млрд євро. У Раді ЄС пояснюють таке рішення дотриманням раціонального підходу та  необхідністю спрямувати частину коштів на важливі потреби, зокрема гуманітарну допомогу, що також стосуватиметься реагування на наслідки повномасштабного російського військового вторгнення в Україну. 

Водночас, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на фінансування важливих програм ЄС, що пов’язані із пріоритетами Європейського зеленого курсу, як-от NextGenerationEU (мінус 613 млн євро) та Horizon Europe (мінус 166 млн євро). Цей факт викликав занепокоєння у дослідницьких колах ЄС, а також в Європарламенті. Нагадаємо, що минулого року подібна дискусія також мала місце в ЄС: відповідно до пропозицій Ради ЄС фінансування програми Horizon могло бути скорочене на понад 660 млн євро, але тоді інституції ЄС спромоглися зберегти фінансування на початковому рівні.

Програма Horizon Europe є важливим інструментом фінансування наукових досліджень в ЄС, де наразі велика увага надається тематиці боротьби зі зміною клімату та забезпечення сталого розвитку. Важливо відзначити, що з 2022 року Україна є також учасником програми, тому від наявності достатнього фінансування напряму залежатимуть і можливості для залучення коштів у дослідження українських установ. Попри значний бюджет (загалом із 2021 до 2027 року передбачено виділення 95.5 млрд євро), Horizon Europe не в стані забезпечити увесь попит на фінансування наукових досліджень в Європі – загалом близько 70% аплікацій відхиляються. Тож скорочення річного фінансування програми означитиме ще менші шанси отримання коштів для важливих наукових досліджень як інституціями ЄС, так і України та деяких інших країн-кандидатів та партнерів ЄС, які беруть участь у програмі.

Водночас своє слово уже взяв Європейський Парламент. Так, 9 жовтня було опубліковано звіт бюджетного комітету ЄП, де було висловлено однозначну критику скорочення фінансування низки програм, включно з Horizon Europe. Більше того, євродепутати також запропонували додаткове фінансування на рівні 140 млн євро. Окрім того було запропоновано надати фінансування ініціативі Новий Європейський Баугауз (50 млн євро з фондів Horizon Europe) – основним фокусом якої є поєднання сталого розвитку, естетики та інклюзивності у плануванні міст та територій, що також буде застосовано у проєктах ініціативи щодо зеленої відбудови України.

Фінальне рішення у дебатах навколо Horizon Europe та бюджету ЄС на 2024 рік очікується до середини листопада 2023 року. Сподіваємося, що інституції ЄС зможуть прийняте збалансоване рішення, яке дозволить ефективно досягати усіх пріоритетів в рамках Європейського зеленого курсу та спільних цілей із ключовим партнерами, включно з Україною.

Микола Яковенко, 

Генеральний менеджер з розвитку енергетичного сектору DiXi Group,

Експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»