DiXi Group Logo
en
28.12.2016

Битва за ренту. Що відбулося у «бюджетну» ніч?

 

21 грудня Верховна Рада прийняла Державний бюджет України на 2017 рік. Відповідне рішення уже традиційно супроводжувалося суперечками, пошуками голосів та політичними домовленостями. Цю ніч також ознаменували два закони з «бюджетного пакету», які мають безпосередній вплив на видобуток нафти і газу. Які наслідки це матиме? Спробуємо розібратися.Одним із приємних сюрпризів цього вечора стало прийняття законопроекту № 3038, який передбачає розподіл рентної плати на користування надрами для видобування нафти, газу та газового конденсату у наступному співвідношенні: 1% – до сільських, селищних та міських бюджетів, 2% – до обласних бюджетів та 2% – до відповідних районних бюджетів. Решта 95% буде зараховуватися до Державного бюджету.

Для органів місцевого самоврядування це означатиме зростання фінансових можливостей на місцях, завдяки чому ті зможуть покращити економічну ситуацію населених пунктів. Також, це сприятиме ефективному діалогу між сторонами. Зокрема, місцеві жителі перестануть бачити у видобувних компаніях тих, хто лише шкодить довкіллю та руйнує інфраструктуру, що має сприяти налагодженню плідної співпраці між сторонами.

Проект закону було ініційовано та внесено на розгляд Верховної Ради ще восени 2015 року, однак винесено на голосування лише цього року. В ніч на 21 грудня депутати від Блоку Петра Порошенка, “Народного фронту, а також Радикальної партії виступили із пропозицією підтримати закон. Суперечки виникли з приводу початку дії закону. Депутат Лев Підлісецький (“Самопоміч”) закликав прийняти закон вже у 2017 році – зважаючи на те, що попереднім голосуванням змін до Бюджетного кодексу багато додаткових зобов’язань наклали саме на місцеві бюджети. В той самий час, противником такого рішення виступив Анатолій Матвієнко(БПП), який наголосив, що таке рішення може розбалансувати бюджет, а також поставити під питання прийняття цього закону в цілому.

В результаті, компромісом стало відтермінування вступу цього закону в силу з 2018 року. Причина – розрив у 2,4 млрд грн надходжень у Держбюджеті-2017, які не було з чого компенсувати. Разом з тим, зважаючи на прийняття закону, вже зараз дуже важливо визначити механізм управління коштами, які отримають на місцях. Відповідно до прогнозів Кабінету Міністрів України, рентна плата за користування надрами у 2016 році повинна становити майже 54 млрд. грн. Таким чином, це може означати додаткові 2,7 млрд. грн для органів місцевого самоврядування.

На цьому фоні постає необхідність прийняття іншого, не менш важливого законопроекту №4840 “Про розкриття інформації у видобувних галузях”. Саме він має на меті домогтися підзвітності компаній та отримувачів платежів на місцевому рівні, а також контролювати процес розподілу коштів через оприлюднення інформації за стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ). Завдяки реалізації цих норм, які запроваджуються у більш ніж 50 країнах світу, місцева громада матиме доступ до інформації про участь видобувних фірм у соціальних проектах, зайнятість та платежі до бюджетів місцевого рівня – обласних, районних, бюджетів громад.

Все видається досить багатообіцяючим. Передача ренти у місцеві бюджети, можливість управляти цими доходами, тощо. Так от тут виникає інша проблема: чи буде що передавати і чим управляти, якщо інвестиційна привабливість галузі залишає бажати кращого? За словами міністра енергетики Ігоря Насалика, Україна планує наростити видобуток газу на 6-7 млрд кубометрів до 2020 року, переважно за рахунок ринкових факторів (завдяки вирівнюванню цін на газ). Проте, лише цього може бути недостатньо.

Тієї ж ночі парламентарі знизили ренту на видобуток нафти. Так, для видобутку нафти з покладів до 5000 м рента зменшується з 45% до 29%, для глибоких покладів понад 5000 м – з 21% до 14%. Від такого рішення виграла “Укрнафта”. За підрахунками, найбільша компанія з видобутку нафти в Україні у 2017 році може зекономити до 1,3 млрд гривень.

В той самий час, парламенту і урядовцям випала можливість зменшити ренту і на видобуток газу з нових свердловин, пробурених після 1 січня 2017 року, до 12%. За словами авторів, зокрема депутатів Вікторії Войціцької (“Самопоміч”) та Ольги Бєлькової (БПП), відповідна ставка сприятиме залученню великих газових гравців на український ринок та створить сприятливі умові для нарощування видобутку з боку “Укргазвидобування”. Таку норму підтримував і “Нафтогаз” та ряд інших великих компаній. За підрахунками профільних асоціацій, нова рентна ставка могла б мати додатковий економічний ефект у вигляді 1 млрд дол. інвестицій, додаткових 8,3 млрд кубометрів газу власного видобутку, а також 14 млрд грн податків.

Відповідний законопроект № 5132 готували до розгляду у другому читанні два дні, однак на вирішальному засіданні податкового комітету ВРУ сторони не знайшли компромісу. У понеділок, 19 грудня, комітет підтримав відповідну правку, тоді як у вівторок несподівано відхилив, пояснюючи це тим, що зниження ставки призведе до незаконного переходу на низькі ставки більшості продуктивних свердловин.

Замість цього, депутати несподівано підтримали правку депутата Олега Кришина (“Народний фронт”) – щодо зниження до 2% ставки ренти на видобуток вуглеводнів із важковидобувних або виснажених родовищ. Відповідна правка одразу набула статусу корупційної. Так, за словами заступника голови правління “Нафтогазу” Юрія Вітренка, відповідна ініціатива несе в собі багато корупційних ризиків, оскільки існує висока частка залежності від рішень державних органів. Також, на його думку, це призведе до все більшого закриття ринку перед іноземними інвесторами. Корупційні загрози побачив і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який домігся відміни положення у законопроекті № 5132, однак ця сама поправка несподівано з’явилася в іншому законопроекті № 5368, який українські парламентарі підтримали.

Дотепер незрозуміло, чи є чинною поправка, яка не голосувалася на пленарному засіданні. Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна запевнила, що поправка була відхилена, однак офіційної позиції Мінфіну не озвучено.

Поки від політичних ігор виграли видобувачі нафти, зокрема все ще проблемна “Укрнафта”, тоді як газовики не отримали бажаного. Водночас, це поставило під питання реалізацію планів уряду з нарощування видобутку газу. Поки незрозуміло, за рахунок чого планують залучити масштабні додаткові кошти у газовидобувну галузь.

Складається враження, що урядовці хотіли “задобрити” депутатів законом про децентралізацію ренти на користь збереження її чинних ставок. Будемо сподіватися, що до 2018 року законодавство не буде ще раз змінено, і місцеві громади отримають частину надходжень від видобутку на своїй території. Так само є надія на запровадження сильного режиму прозорості нарахування, сплати і використання цих коштів.

 

Марія Мельник
Молодший експерт

Новини

Тижневик

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні