Війна росії проти України: енергетичний вимір | DiXi Group alert
Огляд за 13-17 березня
Резюме тижня
— Росія продовжує свідомо нищити об’єкти критичної інфраструктури. Протягом тижня внаслідок ворожих артилерійських обстрілів пошкоджень зазнали мережі та об’єкти інфраструктури у Харківській, Донецькій та Херсонській областях. За 6 місяців (вересень 2022 року – березень 2023 року) сили протиповітряної оборони України збили близько 700 ракет та понад 650 дронів-камікадзе, які росія випустила по об’єктах енергетичної інфраструктури.
— Ворожі атаки продовжуються й у інформаційному просторі – з початку війни спроби атакувати ІТ-системи “Укренерго” виросли у десятки разів, фахівці з кіберзахисту щодня стикаються з сотнями спроб кібератак.
— Протягом тижня енергосистема працювала без дефіциту. Мережеві обмеження через наслідки атак рф діяли у Житомирській, Харківській, Полтавській, Сумській, Київській областях та у місті Київ, у зв’язку з чим застосовувались відключення для уникнення перевантаження обладнання та аварій. Складною залишається ситуація у регіонах вздовж лінії фронту, де ворог постійними артобстрілами пошкоджує розподільчі мережі. У Миколаївській області завершене приєднання усіх побутових споживачів, які залишалися без електроенергії внаслідок бойових дій.
— На окупованій ЗАЕС триває несанкціонована зміна проєктного стану ядерних установок. За словами в.о голови Держатомрегулювання Олега Корікова, зафіксовано втручання у роботу систем тепло- та електропостачання, будуються невідомі споруди біля резервної електростанції блока No 6. Внутрішній кризовий центр на майданчику ЗАЕС розкомплектований і не має зв’язку із зовнішнім кризовим центром у Запоріжжі. Тим часом, гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що для безпечної роботи ЗАЕС є життєздатне рішення, яке потребує міжнародної підтримки. Деталей можливих домовленостей не повідомлялось.
— “Укренерго” реалізує вимушено рекордну програму заміни обладнання в історії компанії – голова правління Володимир Кудрицький. Крім того, оператор розробляє варіанти захисту об’єктів від ракетних атак, зокрема використовуючи новітні технології, щоб робити магістральні підстанції компактними і захищати, поміщаючи під землю, або за допомогою укриттів.
— У першу річницю з моменту синхронізації ОЕС України з ENTSO-E підбито перші підсумки: у період регулярних масованих ракетних атак рф обсяги технологічних перетоків електроенергії з ЄС сягали 2 ГВт, а імпорт – 560 МВт. За доступ до міждержавних перетинів та в рамках покладених на експортерів спецобов’язків Україна отримала додаткові 8,7 млрд грн.
— Кабмін планує до осені почати відновлення енергетики: відбудувати нові об’єкти та захистити існуючі. Уряд затвердив План пріоритетних дій на 2023 рік, серед 6 основних напрямків роботи – енергетична безпека. Зокрема, ключовими завданнями визначено: відновлення та захист об’єктів енергетики (генерації та розподілу), підготовка до опалювального сезону 2023-2024 рр., повноцінне об’єднання ринків електроенергії України та ЄС, збільшення пропускної здатності для імпорту-експорту електроенергії, відновлювана енергетика, «зелений курс», підвищення безпеки на АЕС, термомодернізація житлових і громадських будівель.
— Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури концентрує ресурси для ініціатив та проєктів. Уряд виділив із резервного фонду держбюджету 5 млн грн на реалізацію експериментального проєкту з будівництва та ремонту енергетичної інфраструктури. Кошти отримає Державне агентство відновлення , яке працюватиме в координації з Міненерго, ДСНС, Генштабом ЗСУ та операторами критичної інфраструктури. Також Державне агентство відновлення анонсувало запуск 16 березня навчального курсу для представників громад. Тим часом, ексголову Держенергоефективності Валерія Безуса призначили радником віцепрем’єра з відновлення, він працюватиме над використанням у процесі відновлення енергоефективних інструментів, ВДЕ та альтернативних видів палива.
— Органи влади посилюють проєктну співпрацю з міжнародними партнерами. Уряд та Секретаріат Енергетичного Співтовариства підписали меморандум про підтримку пріоритетних проєктів будівництва та реконструкції енергетичної інфраструктури , а також відновлення об’єктів ВДЕ. Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду повідомив про плани будівництва в Україні 10 заводів із виробництва біометану за два роки. Він також повідомив про плани ЄІБ виділити 50 млн євро для підтримки агропереробки, зокрема виробництва біометану та біоетанолу.
— Польща та Україна розширюють двосторонню співпрацю. Прем’єрміністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна також розглядає співпрацю у розвідці газових родовищ на заході України, запуск інтерконектора “ХАЕС-Жешув” та проєкт інтерконектора “РАЕС-Хелм”. ЗМІ повідомили про плани польських операторів мереж електро-, газо- та нафтопередачі підписати з українською стороною меморандум про поглиблення. Поки такий меморандум уклали “Оператор ГТС України” та Gaz-System,у його рамках сторони працюватимуть над довгостроковими гарантованими потужностями на міждержавних з’єднаннях; усуненням бар’єрів для транскордонної торгівлі газом; аналізом можливості транспортування скрапленого природного газу з можливим використанням українських сховищ. Також компанії промотуватимуть доступні маршрути постачання в напрямку України, наприклад, Baltic Pipe, інтерконектор з Литвою та зі Словаччиною. Буде створено дослідницьку платформу для транспортування відновлюваних газів, таких як біометан та водень.
— Україна планує у 2023 році завершити ліцензування і вийти на промислове виробництво хвостовиків для ядерного палива Westinghouse. Зі слів міністра Германа Галущенка, в 2024 році має розпочатися виробництво голівок для паливних касет. Компоненти будуть використовуватись для виробництва ядерного палива для потреб “Енергоатому” на підприємстві Westinghouse у Швеції. Президент “Енергоатома” Петро Котін додав, що за планом на створення власної лінії з виробництва ядерного палива компанія планує вийти за три роки. Тим часом, у межах засідання Міжнародної консультативної Ради високого рівня відбулося перше засідання робочої групи щодо супроводження корпоратизації ДП “НАЕК “Енергоатом”.
— НКРЕКП відклала розгляд рішень про підвищення тарифів на розподіл електроенергії, а також планує розглянути у березні підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Тим часом, українці отримали уже 12 мільйонів LED-ламп за програмою обміну на старі лампи розжарювання, яку підтримав ЄС.
— Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА) може бути ліквідоване. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтвердив, що парламент збирається ліквідувати АРМА. Головна претензія до відомства – непрозора реалізація майна.
— “Нафтогаз” надав нову пропозицію щодо реструктуризації виплат за єврооблігаціями 2022 та 2026 року. Крім того, у презентації для кредиторів викладено основні джерела постачання газу в опалювальному сезоні 2022/2023 рр. (13,9 млрд куб. м): 1 млрд куб. м покривається імпортом, 5,3 млрд куб. м – ресурсом зі сховищ, 7,6 млрд куб. м – видобутком “Укргазвидобування”. У частині споживання оцінка обсягу для домогосподарств складає 6,6 млрд куб. м, теплокомуненерго – 5,1 млрд куб. м, виробників електроенергії – 0,8 млрд куб. м, та інших – 1,4 млрд куб. м. “Нафтогаз” зазначає, що на решту опалювального сезону (березень-квітень) необхідно 3 млрд куб. м.
— «Нафтогаз» протягом минулого року імпортував майже 1 млрд куб. м газу. Закупівлі були профінансовані за рахунок міжнародної підтримки ЄБРР (225 млн євро кредиту), Канади (323 млн євро допомоги) та Норвегії (189 млн євро як безповоротне грантове фінансування), таким чином із жовтня 2022 року і до лютого 2023 року компанії вдалось закупити на зовнішніх ринках 923 млн кубометрів газу на загальну суму 737 млн євро.
— Бізнес вбачає у створенні “Нафтогазом” інтегрованого оператора газорозподільних мереж ризики відкату реформ. Європейська Бізнес Асоціація звернулася листом до Представництва ЄС в Україні, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, МВФ, Єврокомісії щодо недотримання ринкових принципів та досягнутих реформ в газовому секторі. “Введення єдиного оператора газорозподільних мереж (в рамках державної енергетичної компанії), який надаватиме послуги із розподілу газу на більшості території України, у структуру вертикально інтегрованого підприємства, вже присутнього у видобутку, торгівлі, постачанні та розподілі газу, не повністю співвідноситься з acquis ЄС та зобов‘язаннями України як кандидата в енергетичній сфері”, йдеться у листі. Нагадаємо, “Нафтогаз” надав інформацію про власну частку на ринку газу – 81% (проте незрозуміло, якого сегменту ринку стосується цей показник).
— Зростає кількість судових проваджень в інтересах держави. НАБУ і САП скерували до суду перший епізод так званої справи “Роттердам+” за обвинуваченням шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн у 2016-2017 роках. Прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання договору концесії харківської ТЕЦ-2 “Есхар” з компанією бізнесмена Павла Фукса, який перебуває під санкціями. Вищий антикорупційний суд зберіг запобіжний захід ексголові правління “Нафтогазу” Андрію Коболєву (застава в розмірі 229 млн грн), але зобов’язав його носити електронний браслет контролю.
