Війна росії проти України: енергетичний вимір | DiXi Group alert
Огляд за 6 – 10 березня
Резюме тижня
— 9 березня рф здійснила чергову масовану повітряну атаку по енергетичній інфраструктурі, випустивши 81 ракету різного типу та 8 ударних БПЛА. Зафіксовано влучення в об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії у 8 областях – міністр енергетики Герман Галущенко. Голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький повідомив, що ціллю атаки рф були підстанції “Укренерго”, зокрема на сході та півдні, а також теплові електростанції по всій країні. ДТЕК повідомила про обстріли 3-х ТЕС, обладнання зазнало серйозних пошкоджень. 10 березня обстріли продовжилися – уражено енергетичні об’єкти Дніпропетровської та Запорізької областей.
— Внаслідок атаки 9 березня Запорізька АЕС була повністю знеструмлена – вшосте з початку повномасштабного вторгнення – та протягом 11 годин отримувала електроенергію для власних потреб від дизель-генераторів. МАГАТЕ, Міненерго, “Енергоатом” та Держатомрегулювання продовжують наголошувати на тому, що ситуація з ядерною безпекою на ЗАЕС продовжує деградувати. Серед порушень – нелегальні модифікації обладнання, наприклад систем тепло- та електропостачання, сховища відпрацьованого ядерного палива, будівництво резервної дизельної електростанції, тиск на персонал.
— Україна закликає до санкційного тиску і заборони використання атомних обʼєктів для терору. Президент Володимир Зеленський заявив, що чим швидше російська атомна галузь опиниться під санкціями, тим безпечніше буде для світу. На зустрічі з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем він також заявив, що ЗАЕС повинна повернутися під контроль України і що це питання глобальної безпеки. Євроатом і 49 держав звернулися до МАГАТЕ з вимогою, щоб росія залишила ЗАЕС, написав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, у своїй заяві країни також закликають припинити обстріл українських енергетичних об’єктів.
— Після атак рф споживання електроенергії тримається на рівні робочого дня та покривається наявним виробництвом. Мережеві обмеження є у Житомирській та Харківській областях, у Дніпропетровській та Запорізькій діють аварійні відключення – “Укренерго”. Із жовтня 2022 року росією здійснено 33 повітряні атаки по енергетичній інфраструктурі, зокрема 15 масованих ракетних ударів та 18 атак групами дронів-камікадзе. У найбільш критичний період кількість знеструмлених точок обліку перевищувала 13,5 млн, або понад 80% від усіх абонентів – міністр Галущенко.
— Незважаючи на війну, повна інтеграція ринку електроенергії до спільного ринку ЄС залишається пріоритетним завданням – заступник міністра енергетики Ярослав Демченков. Україна розраховує на подальше розширення можливостей для комерційного обміну електроенергією, експорт надасть підтримку фінансовій стабілізації ринку України та допоможе ЄС відмовитися від російських енергоресурсів. Тим часом, Україну інтегровано до платформи ЄС зі спільної закупівлі газу, мета – забезпечити поставки 2 млрд куб. м.
— За інформацією міністра Галущенка, Україна виходить з опалювального сезону з достатніми запасами енергоресурсів. Станом на 3 березня запаси вугілля становили 1,16 млн т (+0,37 млн т ніж роком раніше), газу – 9,7 млрд куб. м (близько до торішніх обсягів).
— За даними ЗМІ, голова наглядової ради АТ “Магістральні газопроводи України” (материнська компанія ТОВ “Оператор ГТС України”) Уберт Беттонвіль склала свої повноваження. У відповідному листі вона вказала причиною відставки небажання окремих членів НР застосовувати стандарти ЄС та принципи корпоративного управління. Нагадаємо, корпоративна реформа Оператора ГТС досі не завершена: різні стейкхолдери мають різні погляди на черговість, нормативні способи та етапи переходу на модель єдиної компанії в управлінні ГТС (без посередника в особі “МГУ”).
— Триває залучення міжнародної допомоги для швидкого відновлення. Уряд схвалив проєкт Грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (22,44 млрд японських єн) для реалізації програми екстреного відновлення. Також спрощено процедуру отримання Зоною відчуження ЧАЕС протипожежного обладнання на суму 1,1 млн євро як гуманітарної допомоги. За підтримки ПРООН в Україні буде створено Координаційний центр з оцінки екологічної шкоди, на який виділено 6,7 млн дол. До Фонду підтримки енергетики України надійшли 151 млн євро, з них для потреб постраждалих енергокомпаній розподілені близько 138 млн євро.
—Україна потребує додаткових поставок високовольтного обладнання. Міністр Галущенко закликав створити спільний європейський запас обладнання для аварійного ремонту, щоб мати можливість швидко реагувати на випадок нових масованих ракетних ударів. “Ми маємо особливо гостру потребу у високовольтному обладнанні, зокрема трансформаторах, розподільній газовій генерації та іншому енергетичному обладнанні”, заявив замміністра Ярослав Демченков. Загалом за час війни, за даними голови правління “Укренерго”, 60-70% всіх пошкоджень припало на високовольтні підстанції. “В більшості своїй вузлові магістральні підстанції були хоча би раз пошкоджені. Деякі були пошкоджені 20 разів. Також немає такої великої електростанції, яка б не була пошкоджена”, заявив Кудрицький. Уряд заявив про намір посилити захист систем розподілу електроенергії та об’єктів генерації за рахунок укриттів та засобів протиповітряної і протиракетної оборони.
— За оцінками голови голови правління “Укренерго” Володимира Кудрицького, оператор недоотримав близько 30% виручки (15-17 млрд грн) внаслідок вторгнення. За оцінками Мінекономіки, прогноз ВВП на кінець 2023 року – зростання на 1%, рівень інфляції – 24%. Головна різниця між цим макропрогнозом і тим, який використовувався під час підготовки бюджету, – тривалість бойових дій.
— «Нафтогаз» не полишає спроб реструктурувати виплати за єврооблігаціями. Як повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов, компанія планує зробити держателям євробондів нову пропозицію щодо реструктуризації виплат.
— Дотації на утримання регульованих цін для населення у 2022 році сягнули 400 млрд грн – ЗМІ з посиланням на слова прем’єра Шмигаля. Зокрема, “Енергоатом” та “Укргідроенерго” сплатили 107 млрд грн, “Нафтогаз” – понад 200 млрд грн, підприємства комунальної теплоенергетики та органи місцевої влади компенсували ще понад 100 млрд грн.
— Регулятор анонсує відмову України від механізму ПСО “за сприятливих умов”. Голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський в рамках візиту до австрійського регулятора E-Control заявив, що як тільки ситуація дозволить, інструмент ПСО буде скасовано. Тим часом, Регулятор також відзначив позитивну динаміку виконання ОСР вимог щодо дотримання графіків відключень та належного інформування про перерви в електропостачанні.
— Плани з розвитку розподіленої генерації озвучуються в узагальненому вигляді. Зі слів міністра Германа Галущенка, реалізуються проєкти з будівництва малої газової генерації, передбачається активний розвиток ВДЕ. Плануються державні програми стимулювання будівництва резервних систем живлення для критичної інфраструктури і домогосподарств, які передбачають встановлення сонячних панелей чи вітротурбін з установками для зберігання енергії, з відповідним гібридним інвертором. “Укренерго” визначила місця, де найбільш доцільно розмістити нову генерацію. Зі слів голови правління Кудрицького, старі вугільні ТЕС мають бути замінені на мікс нових електростанцій (АЕС, ВЕС та СЕС, системи накопичення).
— За оцінками “Укренерго”, “зелена” генерація в енергобалансі зараз займає близько 5%. За словами голови правління Володимири Кудрицького, 90% потенціалу вітру недоступні, оскільки багато ВЕС залишилися в окупованому Приазов’ї. Сонячна генерація в обсязі більше половини потужностей залишилася на підконтрольних територіях, тому СЕС, ймовірно, навесні відіграють більшу роль. Тим часом, група ДТЕК анонсувала завершення будівництва першої черги Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт із загальної заявленої в 500 МВт.
— ОАЕ долучаться до програми із заміни ламп розжарювання на LED-лампи. Україні запропонували поставити 5 млн LED-ламп, перша партія має надійти найближчим часом. За місяць дії всеукраїнської програми, яка реалізується за підтримки ЄС, понад 2 млн українців обміняли 10 млн ламп розжарювання на таку ж кількість світлодіодних ламп.
— Україна формально виконала рекомендацію ЄС щодо антикорупційних інституцій. Уряд затвердив Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки, а також призначив Семена Кривоноса директором Національного антикорупційного бюро. Як зауважив прем’єрміністр Денис Шмигаль, Україна виконала всі сім рекомендацій, визначені при отриманні статусу кандидата у члени ЄС.
—Органи правопорядку викрили низку схем у сфері торгівлі газом та нафтопродуктами. Служба безпеки спільно з Бюро економічної безпеки викрили схему привласнення промислових обсягів газу. Також СБУ запобігла нелегальному збуту 16 тис. т пального вартістю 800 млн грн, які з «Укрнафти» і «Укртатнафти» незаконно вивів попередній менеджмент.
— «Укрнафта» отримуватиме нафтопродукти від польської компанії Orlen. Також директор “Укрнафти” Сергій Корецький повідомив, що ведуться перемовини щодо експорту нафти, адже наразі необхідно звільняти місце в підземних сховищах для нафти нового видобутку.
— Тим часом, Спеціалізована антикорупційна прокуратура попросила Вищий антикорупційний суд змінити запобіжний захід ексголові правління “Нафтогазу” Андрію Коболєву, збільшивши суму застави до 365 млн грн. Сам підозрюваний зміг зібрати і сплатити орієнтовно половину від 229 млн грн застави, яку встановив суд. Нагадаємо, Коболєва підозрюють у протиправному отриманні премії у значно більшому розмірі, ніж дозволяло законодавство.
