Україна не встигає виконувати вимоги Третього енергопакету в галузі «зеленої» енергетики, тоді як в Європі вже розглядають Четвертий енергопакет, де ВДЕ є пріоритетом

20 березня 2017

Що заважає розвитку ВДЕ в Україні та якими мають бути першочергові кроки для того, щоб пришвидшити темпи розвитку «зеленої» енергетики, політики, експерти та представники громадськості обговорювали під час круглого столу «ВДЕ в Україні. Як гармонізувати енергетичний баланс», який відбувся 17 березня за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та за сприяння Уряду Великобританії.

 

Під час заходу учасники обговорили стратегічні цілі в розвитку альтернативної енергетики, плани дій ключових міністерств – Міненерговугілля та Мінекології – в цьому напрямку, місце ВДЕ в грошових потоках енергетичного ринку, а також шляхи збалансування активного розвитку відновлюваних джерел енергії з інтересами споживачів.

 

Олександр Домбровський, в. о. голови Комітету Верховної ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, зазначив, що розвиток відновлюваної енергетики – одна глобальна ціль, адже це сучасні технології, розвиток і впровадження прикладної вітчизняної науки, робочі місця, енергетична децентралізація, розвиток малого і середнього бізнесу, додаткові податки в бюджети усіх рівнів: «Відновлювані джерела забезпечують приблизно 19% кінцевого енергоспоживання у світі. Зокрема, традиційна біомаса − 9%, сучасні ВДЕ − 10%. Поки ми імплементуємо вимоги Третього енергетичного пакету, в Європі вже розглядають проект Четвертого. Розвиток відновлювальної енергетики – ключовий пріоритет Четвертого енергопакету ЄС. Підписавши угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася відповідати високим європейським стандартам з використання відновлюваних джерел енергії», наголосив пан Домбровський.

 

Тим часом, Ольга Бєлькова, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, зазначила: «Закріплення “зелених” тарифів на рівні закону, з одного боку, зменшує ризики для інвесторів, з іншого − така система не дозволяє адекватно реагувати на ринкову ситуацію: зокрема, на значне зменшення вартості ВДЕ-технологій (як, наприклад, у випадку обладнання для СЕС) та може призводити до надмірних прибутків певних девелоперів за рахунок підвищення тарифів для кінцевих споживачів. Існує значний міжнародний досвід використання різноманітних схем підтримки відновлюваних джерел енергії. Останнім часом все частіше мова йде про так звані конкурентні схеми підтримки, такі як аукціони, що стимулюють девелоперів оптимізувати свої проекти та дозволяють заощадити кошти державної чи тарифної підтримки. Ми будемо раді запропонувати Комітет ПЕК як рівновіддалену площадку для обговорення цих питань та підготовки компромісного рішення".

 

Дмитро Вовк, голова НКРЕКП: «Якщо казати про вартість «зеленої» енергії в загальній структурі електричної енергії, то вона склала на 2016 рік склала 6,7% проти 1,2% виробництва. В минулому році ВДЕ отримали 8,1 млрд грн. і завдяки рішенням, які приймалися ще в 2015 році, ця цифра могла сягнути й 10 млрд грн. Я дуже вдячний парламенту за те, що наприкінці 2016 року були проголосовані ще додаткові зміни, які дають джерело для будівництва нових генерацій за адекватними ринковими умовами».

 

У свою чергу, перший секретар Представництва ЄС в Україні Хосе Мануель Ернандес, запевнив, що Європейський Союз продовжить підтримку розвитку альтернативної енергетики в Україні: «ЄС вважає важливим підтримувати розвиток електроенергії з відновлюваних джерел в Україні. Застосування правил державної допомоги в Україні найближчим часом повинно допомогти схемі надання «зеленого» тарифу досягти важкого компромісу: з одного боку, щоб збільшити частку відновлюваних джерел енергії в енергобалансі; з іншого боку, щоб мінімізувати обсяги субсидій та спотворення конкуренції на ринку електроенергії».

 

Варто зазначити, що за 2016 рік об’єктами відновлюваної електроенергетики, що працюють за «зеленим» тарифом, було вироблено понад 1,7 млрд. кВт∙год електроенергії. Встановлена потужність об’єктів відновлюваної електроенергетики, що працюють за «зеленим» тарифом, станом на кінець 2016 року становила 1,1 ГВт (без урахуванням АР Крим).

 

«Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року передбачає досягти 11% частки енергії, отриманої з ВДЕ, в кінцевому енергоспоживанні до цього періоду. Проте для виконання цілей Національний план дій з відновлюваної енергетики в повному обсязі необхідно до 2020 року: ввести в експлуатацію 5,2 ГВт потужностей відновлюваної електроенергетики, а також вести в експлуатацію 11,6 ГВт потужностей відновлюваної теплоенергетики. Щоб виконати ці зобов’язання, Україні потрібно дуже активно залучати інвесторів у цей сектор», підсумував Олександр Домбровський.

 

Дивитися фотозвіт із заходу. 

НАШІ ПЛАТФОРМИ

Інформаційно-аналітичний ресурс«Українська енергетика UA-Energy.org» є унікальною платформою для інформування

UA-ENERGY.ORG

Сайт коаліції, що об'єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

enref.org

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

eiti.org.ua

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

newgas.org.ua

Відкритий дискусійний онлайн майданчик, який дає можливість усім охочим запропонувати конструктивну, реалістичну стратегію

ENKARTA.ORG