Енергетиці необхідні фахівці з сучасними знаннями – круглий стіл DiXi Group

12 листопада 2019

Чи відповідає енергетична освіта духу часу, яких спеціалістів зараз потребує енергетика та які умови треба створити для їх ефективного навчання – такі питання обговорювали експерти під час круглого столу «Енергетика та освіта: у пошуках синергії», що провів DiXi Group у Києві 7 листопада.

 

Стан енергетичної освіти

 

«Енергетична галузь України реформується відповідно до європейських правил, запроваджує вільні конкурентні ринки, трансформується від централізованих до розподілених, автономних систем. Водночас вища освіта в енергетиці не відповідає духу часу. Спеціалісти державних компаній, енергетичного, фінансового та антимонопольного регуляторів, профільних міністерств та урядових агентств мають потребу у доповненні наявного арсеналу знань та навичок тими, які б допомогли їм швидко адаптуватися у новій реальності», — так окреслив ситуацію на початку дискусії Денис Назаренко, менеджер навчальних програм DiXi Group.

Питання підготовки нових фахівців та перепідготовки нинішніх практично не підіймається на офіційному рівні. Зокрема, у звіті за 2018 рік про виконання Плану дій з реалізації енергетичної стратегії України до 2035 року питання про навчання та перепідготовку фахівців згадується хіба що в контексті курсу англійської мови для співробітників галузевого міністерства.

Як відмітив Денис Назаренко, аналіз наявних на освітньому ринку короткострокових і навіть магістерських програм засвідчує достатню кількість пропозицій з підготовки технічних спеціальностей в енергетиці. Водночас фактично відсутні освітні продукти, які б розкривали особливості правового та регуляторного середовища функціонування енергетичних ринків Європейського Союзу. Також в Україні наразі неможливо вивчити тему економічних правил, за якими працюють вільні енергетичні ринки, а також тему фінансування та інвестування в енергетичні проекти. Вірогідно, корпоративні університети потужних енергетичних холдингів, як ДТЕК, або державних гігантів, як «Нафтогаз», провадять навчання свого менеджерського складу, але такі можливості, як правило, закриті для зовнішніх аудиторій. Прикметно, що ці ж компанії часто мають найбільше ресурсів для навчання своїх співробітників за кордоном, де є великий вибір освітніх програм з енергетичної політики та економіки.

«Недостатньо відповідати вимогам сьогодення, треба відповідати вимогам завтрашнього дня. Це завдання №1 як для компаній, так і для освітніх закладів», — зазначила під час круглого столу Наталія Слободян, начальник відділу аналітики і міжнародних досліджень НЕК «Укренерго», коментуючи розрив між академічністю освіти та практичними компетенціями, які підприємство прагне бачити у своїх кадрах.

 

 

Яких кадрів бракує?

 

Окрім традиційних виступів та відповідей на питання гостей, учасники круглого столу паралельно брали участь у інтерактивному онлайн-чаті, що транслювався у залі. Теми, що підіймали у чаті,  включали до загального обговорення. Зокрема, це стосувалося питання підготовки крос-функціональних фахівців, які можуть поєднувати у своїй роботі різні функції.

 «Ринок і рівень нинішніх фахівців – не корелює, – відзначила у  виступі Уляна Письменна, викладачка курсу «Енергоринки» Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. – Нових компетенцій спеціалістів зараз навчають окремо від енергетики – окремо економіст, окремо енергетик, або людина сама отримує дві освіти. Однак за кордоном таке поєднання є, як от – спеціаліст з energy law, energy security (енергетичні законодавство та безпека). Галузі нині цього бракує...»

 Галузь і технології в ній дуже швидко розвиваються, що вимагає нових фахівців. «В першу чергу, мова йде про спеціалістів, які здатні прогнозувати виробіток електроенергії з ВДЕ. Теоретично — це два спеціалісти (метеоролог і енергетик). Але в ідеалі — це одна людина, яка може поєднати в собі такі функції», — пояснила Наталія Слободян.

 «Для юристів необхідно підняти рівень підготовки до газовиків, а газовику необхідні базові юридичні знання», - навів приклад Андрій Борисенко, заступник генерального директора з перспективного розвитку та енергозберігаючих технологій ТОВ «Укренергоконсалтінг», професор кафедри теплоенергетичних установок ТЕС та АЕС НТУУ «КПІ».

Уляна Письменна відмітила загалом недостатню взаємодію вищих навчальних закладів з роботодавцями, хоча у КПІ такий досвід є. Також експертка позитивно відзначила навчальний центр на Запорізькій АЕС, що допомагає готувати більш кваліфіковані кадри для свого підприємства.

Про цікаву тенденцію надлишкової кваліфікації особливо серед жінок розповіла  Юлія Галустян, спеціалістка з гендерних питань, USAID Проект енергетичної безпеки (ESP). Жінок у секторі енергетики більше ніж 50%, і вони часто працюють за нижчою кваліфікацією, ніж дозволяє диплом про освіту. Одночасно, це є потенційною перешкодою для вступу – через брак робочих місць, які б відповідали рівню освіти. Крім того, уже навіть під час навчання жінкам пропонують змінити сферу енергетику на іншу, більш «жіночу»…

 

Нові підходи в освіті

 

Окремо під час дискусії обговорили «трикутник взаємодії» (бізнес, наука та освіта),  який іще не працює в українській освіті. «Немає виправдань, щоб не змінюватися. Системні умови та правила гри в освіті змінилися і робити можна будь-що. Коли щось не робиться – немає бажання, волі, - зауважила Ірина Когут, консультантка з питань освіти народної депутатки України Інни Совсун.

У виступах часто звучала теза про те, що на ринку освіти бракує окремих спеціалізованих курсів, які могли б забезпечити отримання додаткової кваліфікації працівників. Експертка Юлія Галустян підтвердила, що під час проведеного дослідження опитувані фахівці зі сфери енергетики зазначали зокрема, що не знають, де підвищувати свою кваліфікацію. На думку, Дениса Назаренка, важливо, аби охочі підвищити знання не були змушені починати багаторічне академічне навчання задля отримання другої освіти.

Необхідно створювати і розвивати платформи кооперації університетів, енергокомпаній і експертів, вважає Наталія Слободян. «Це «соціальний клей», що утримає кластер разом і буде стимулом для створення нових проектів. Почалися інноваційні перегони між компаніями, і виграють лише ті, компанії, що нададуть молоді простір для розробок, співпраці (формування команд) та розуміння того, що помилятися це нормально», - відзначила вона.

 Коментуючи ситуацію, коли представники бізнесу скаржаться на пасивність університетів щодо співпраці, експерт Андрій Борисенко запропонував шукати того, хто спонукатиме взаємодію. Варто говорити про галузеві майданчики, які може створити громадський сектор, відмітив він. Таким чином можна швидко поширювати успішні практики і через освіту допомагати трансформувати енергетичний сектор, робити його більш ефективним та прозорим.

 

Проведення круглого столу стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту USAID «Прозорість енергетичного сектору», який виконує ГО «ДІКСІ ГРУП».
Думки, викладені в цьому матеріалі, є виключною відповідальністю DiXi Group і за жодних обставин не можуть розглядатися як такі, що відображають позицію USAID чи Уряду США.
Захід проведений у партнерстві з USAID Проект енергетичної безпеки (ESP) та U.S.-UKRAINE BUSINESS COUNCIL (USUBC). 

НАШІ ПЛАТФОРМИ

Інформаційно-аналітичний ресурс«Українська енергетика UA-Energy.org» є унікальною платформою для інформування

UA-ENERGY.ORG

Сайт коаліції, що об'єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

enref.org

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

eiti.org.ua

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

newgas.org.ua

Відкритий дискусійний онлайн майданчик, який дає можливість усім охочим запропонувати конструктивну, реалістичну стратегію

ENKARTA.ORG