Експерти закликають уряд продовжити програму "теплих кредитів" та видавати субсидії лише незаможним

09 листопада 2016

Якою ж буде державна політика підтримки енергоефективності у 2017 році? Чи запрацює Фонд енергоефективності? І чи буде у населення можливість використати зекономлені субсидії на утеплення? Про ці та інші питання 8 листопада дискутували учасники круглого столу «Як припинити спалювати гроші. Експертний зріз державної політики в сфері енергоефективності».

 

Організатори:

   

Учасники:

 

· Кжиштоф Герульські, експерт Європейської Комісії,  Група підтримки України

· Сергій Масліченко, асоційований директор, Департамент енергоефективності, ЄБРР

· Яна Бугрімова, керівник офісу реформ при Міністерстві фінансів України

· Карел Хірман, словацький експерт Стратегічної групи радників з підтримки реформ

· Ігор Горових, заступник директора департаменту стратегічного розвитку Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

· Денис Назаренко, аналітик DiXi Group

· Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА

· Дмитро Науменко, аналітик Українського центру Європейської політики

· Анна Шумейко, експертка з енергозбереження Національного екологічного центру України

· Олексій Хабатюк, заступник голови Департаменту НАК «Нафтогаз України»

· Юлія Сабатюк, голова правління АОСББ «Лучани»

· Маріанна Онуфрик, експертка з питань соціальної політики енергоефективності Інституту суспільно-економічних досліджень

 

Основні тези:

 

1. Уряд не планує продовжувати програму «теплих кредитів» в 2017 році, при цьому є ризик, що Фонд енергоефективності почне роботу не раніше наступної осені.

Тетяна Бойко, ОПОРА:

«Жодної копійки на «теплі кредити» в проект держбюджету-2017 не закладено. Фонд в кращому випадку почне роботу в квітні, реалістично – з осені»

 

 

2. Статистика підтверджує ефективність програми. За даними Держенергоефективності, на сьогодні ОСББ взяли 472  кредити,  фізичні особи – понад 156 тисяч. Половина виданих кредитів пішли на встановлення сучасних вікон. 95% позичальників – фізичні особи.

Юлія Сабатюк, АОСББ «Лучани»:

«На прикладі утеплення одного будинку в Луцьку ми зекономили майже 300 тисяч коштів власників квартир. При тому, що ми віддали у банк 200 тисяч на рік, 85 тисяч залишилися у кишенях власників квартир… Луцьк готує проекти повної термомодернізації ще 4 будинків у 2017 році і розраховує на продовження кредитування»

 

 

3. Зважаючи на зростання довіри і попиту в ОСББ та населення на програму «теплих кредитів», зупиняти її не доцільно, тоді як Фонд може сконцентруватися на більш масштабних, кількарічних проектах кредитування.

 

 

Карел Хірман, Стратегічна група радників з підтримки реформ:

Люди бачать, що це працює, поступово набирається критична маса. Не треба «стрибати» від однієї програми до іншої. Потрібно системно підтримувати два рівні цих програм – тоді люди самі активно включаться»

 

 

Зазначимо, що Словаччина виділяє на підтримку термомодернізації житла в рік близько 5,5 млрд грн (населення 5,5 млн осіб), тоді як Україна планує витратити в 2017 році на це лише 800 млн гривень (населення 45,5 млн осіб).

 

4. Наступний рік буде складним, оскільки Фонд енергоефективності лише почне роботу і не зможе працювати одразу над великими проектами, як інвестиційний банк. Першими продуктами будуть стандартні проекти термомодернізації (встановлення інтивідуальних теплових пунктів, регуляторів на батареях, лічильників тепла тощо).

 

Сергій Масліченко, ЄБРР:

«З мого досвіду, на запуск подібного проекту треба 2 роки, в березні це зробити нереально. Треба враховувати, що обсяг робіт включає створення фінансової структури, підписання грантових угод, формування департаментів… Це якщо не враховувати затримку по законодавству»

 

5. Система субсидій в Україні працює погано. За даними Інституту суспільно-економічних досліджень,  лише 25% отримувачів субсидій є дійсно малозабезпеченими і потребують допомоги.

 

 

Маріанна Онуфрик, Інститут суспільно-економічних досліджень:

«У зв’язку з тим, що буде підвищено мінімальний розмір заробітні плати, з наступного опалювального періоду частина субсидіантів самі по собі відсіються. По-друге, потрібно запровадити більш чіткі критерії, ніж довідка про доходи і факт проживання. Щоб запобігти приховування доходів державі слід було б визнати реальний прожитковий мінімум».

 

 

6. Уряд розглядає дві моделі монетизації субсидій. Перша передбачає розрахунок держави і ТКЕ «живими» грошима, на відміну від системи взаємозаліків. Друга модель орієнтована на споживачів і  передбачає, що люди отримуватимуть гривнями субсидію або залишок від сплати ЖКП. Невирішене також питання, чи встановлювати вимогу про цільове використання монетизованих коштів (лише на сплату ЖКП або енергоефективність.

 

 

Яна Бугрімова, офіс реформ при Міністерстві фінансів України:

«У кінцевому варіанті має бути повна монетизація субсидій, але це потрібно робити покроково: з монетизації спершу на рівні ТКЕ, згодом – на рівні домогосподарств… Добре, якщо нам у 2017 році вдасться реалізувати перший етап, на рівні ТКЕ, і у 2018 році бути готовими до монетизації на рівні домогосподарств. Можливо – із попередньою реалізацією пілотних проектів»

 

Висновки:

За підсумками заходу організатори готують спільну заяву, якою хочуть закликати урядовців та депутатів до реакції та діалогу. Наводимо «тізер» від аналітичного центру DiXi Group:

 

«8 листопада експерти та запрошені спікери обговорили відсутність фінансування програми "теплих" кредитів у проекті держбюджету на 2017 рік, зволікання із впровадженням в Україні давно обіцяного Фонду енергоефективності, а також те, чому про монетизацію пільг урядовці досі кажуть як план на майбутнє.

 

На жаль, запрошені представники Уряду не знайшли час на спілкування з експертним середовищем, тому за результатами обговорення організатори готують звернення до Кабміну. Головними тезами та пропозиціями, зокрема, стануть:

 

1. Програму “теплі кредити” продовжити, забезпечити довіру населення державним програмам. Наприкінці цього року спливає термін дії Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки. ЇЇ необхідно продовжити до 2020 року, забезпечивши верифікацію результатів програми та виділення бюджетних коштів на реалізацію.

 

2. Фонд енергоефективності запустити якомога раніше, необхідна підтримка Уряду та Парламенту у прийнятті супутніх законопроектів. Без Фонду та забезпечення правового поля у сфері ЖКП та енергоефективності не може йти мови про масштабну модернізацію житлового сектору.

 

3. Поступова монетизація субсидій має нарешті зрушити з точки "вибір концепції". Запропонований Урядом термін на кінець опалювального сезону 2016-2017 є неприйнятним, адже комплекс впровадження навіть часткової монетизації є дуже складним і тривалим процесом, і аби зміни запрацювали вже у наступному опалювальному сезоні, усі адміністративні рішення треба зробити до закінчення цього календарного року.

 

DiXi Group триматиме в курсі стосовно відповіді Уряду, якщо така буде».

 

Відео-запис круглого столу шукайте за посиланнями українською та англійською мовами.

 

НАШІ ПЛАТФОРМИ

Інформаційно-аналітичний ресурс«Українська енергетика UA-Energy.org» є унікальною платформою для інформування

UA-ENERGY.ORG

Сайт коаліції, що об'єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

enref.org

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

eiti.org.ua

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

newgas.org.ua

Відкритий дискусійний онлайн майданчик, який дає можливість усім охочим запропонувати конструктивну, реалістичну стратегію

ENKARTA.ORG