Рішення по Nord Stream 2: за остаточну перемогу треба боротися

Рішення німецького регулятора BNetzA щодо правового поля, в якому може функціонувати «Північний потік-2», є проміжною перемогою для України.

Перемогою, бо це підтвердження послідовності Німеччини в контексті дотримання норм європейського законодавства, а саме оновленої Газової директиви ЄС. Зокрема, в рішенні йдеться про відмову надати звільнення (derogation) російському газопроводу.

Однак успіх є проміжним, бо це не означає, що «Північний потік-2» як загроза зник з радарів. Газопровід все ще може бути добудованим та все ще має можливості для отримання «пом’якшень» з боку ЄС.

По-перше, компанія Nord Stream 2 AG може оскаржити рішення регулятора протягом місяця. З огляду на заяви компанії, вона скористається своїм правом. Справа у тому, що німецький регулятор BNetzA обґрунтовує своє рішення тим, що газопровід не був фізично добудований до 23 травня 2019 року – дедлайну, визначеного Газовою директивою, – щоб мати шанс на звільнення від регулювання ЄС. Натомість Nord Stream 2 AG трактував «добудову» ширше – як прийняте інвестиційне рішення про реалізацію проекту.

По-друге, відмова від звільнення (derogation) – не єдина можливість легально працювати поза межами застосовного права ЄС. Все ще доступним для компанії-оператора інструментом є заявка щодо тимчасового виключення нової інфраструктури (exemption) з-під дії відповідних норм. Однак, у такому разі Єврокомісія матиме повноваження змінити чи скасувати рішення національного регулятора.

По-третє, Nord Stream 2 AG ще в липні 2019 року подала позов до Суду ЄС з вимогою скасування поправок до Газової директиви. Якщо клопотання буде задоволене, вимога щодо відкриття доступу до газопроводу для третіх сторін (що означає, що «Газпром» залишає за собою можливість завантажувати не більш ніж 50% потужностей) більше не буде застосовною до «Північного потоку-2». Інші вимоги законодавства ЄС – відокремлення (анбандлінг) компанії-оператора трубопроводу та прозорість формування тарифів на прокачку газу – також не будуть обов'язковими.

Таким чином, дане рішення не можна сприймати як гарантію продовження транзиту для України, бо у разі добудови для «Північного потоку-2» все ще залишаються можливості працювати на виняткових від загальних умовах. Крім того, навіть за умови збереження законодавчих обмежень, використання «Газпромом» половини з 55 млрд кубометрів річної проєктної потужності «труби» - уже суттєва загроза для України через втрату щонайменше половини нинішніх обсягів транзиту.

До того ж, РФ може вдатися до маніпуляцій через власне законодавство та змінити норму про монопольне право «Газпрому» на трубопровідний експорт природного газу. Це дозволить створити маріонеткові компанії, що будуть «дозаповнювати» недоступні для «Газпрому» потужності.

Саме тому пріоритетом наразі має бути недопущення фізичного завершення газопроводу. Найбільш дієвим засобом є застосування американських санкцій, які «Газпром» має шанс відчути на собі в разі використання власного трубоукладного судна «Академік Черський». Економічні обмеження можуть бути суттєвим важелем впливу на «Газпром», особливо на фоні погіршення фінансового стану російського монополіста.


Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович
Стажер аналітичного відділу  Анастасія Синиця
НАШІ ПЛАТФОРМИ

Інформаційно-аналітичний ресурс«Українська енергетика UA-Energy.org» є унікальною платформою для інформування

UA-ENERGY.ORG

Сайт коаліції, що об'єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

enref.org

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

eiti.org.ua

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

newgas.org.ua

Відкритий дискусійний онлайн майданчик, який дає можливість усім охочим запропонувати конструктивну, реалістичну стратегію

ENKARTA.ORG