Необхідна стратегія подолання енергетичної бідності

Під час презентації проекту бюджету на 2020 рік міністр соціальної політики Юлія Соколовська заявила, що уряд не змінював критерії для призначення субсидій, а також не посилював перевірок доходів заявників. Подібними заявами представники уряду розписуються у своїй неспроможності запропонувати суспільству довгострокову стратегію подолання енергетичної бідності.

Потреба у виділенні настільки значної суми коштів на субсидії (48 млрд грн) свідчить про те, що значна частина українського суспільства перебуває в умовах енергетичної бідності, яка проявляється в неспроможності оплатити необхідну для комфортного життя кількість енергетичних ресурсів. Проте роздаючи гроші за прикладом попередніх урядів, нинішня владна команда не допомагає бідним українцям, а лише відтворює ситуацію, за якої щороку з бюджету проїдається астрономічна сума, а кількість отримувачів субсидій залишається на однаковому рівні.

За оцінками аналітичного центру DiXi Group, інститут субсидування та його інструменти є застарілими та неефективними навіть з урахуванням реалізованої монетизації виплат на рівні кінцевих споживачів.

По-перше, не створений ефективний та прозорий інструмент з верифікації даних про отримувачів субсидій.

По-друге, виплачуючи субсидії, держава не спонукає споживачів ощадливо використовувати енергію, відповідно, розмір допомоги не має лінійної тенденції до скорочення, а здебільшого залежить від регульованих урядом цін на газ.

По-третє, недостатня прозорість нарахування розміру субсидій учасниками газового ринку призводить до неефективних витрат з державного бюджету.

При значній кількості отримувачів субсидій в Україні існують складнощі з точним обліком споживачів та з обсягами газу, який використовують громадяни.

За даними НКРЕКП, 1 січня 2019 року без комерційного обліку газу залишалося 1,278 млн абонентів, що споживають газ тільки для приготування їжі. Частка абонентів, у яких встановлені прилади комерційного обліку газу, — 89%. При цьому 5% газу (0,7 млрд куб м на рік) постачається споживачам без лічильників.

Крім того, у травні 2019 року, вже після опалювального сезону, заборгованість населення із сплати за постачання природного газу становила 26,2 млрд грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води — 16,8 млрд грн.

Окремої уваги заслуговує пропорція розподілу коштів держбюджету на субсидії та заходи з енергоефективності. Пріоритети тут очевидні. У 2020 році вони суттєво не зміняться: на фоні 48 млрд грн, що йдуть на субсидії, на програми з підвищення енергоефективності та енергоощадності закладають лише 2 млрд грн. Це не спричинить масштабних і незворотних змін.

У ситуації, коли за рік субсидії в тому чи іншому обсязі отримує майже половина населення, повинні впроваджуватися рішення, які б дозволили в недалекій перспективі відмовитися від витрачання космічних сум на покриття комфортного рівня споживання ресурсів.

Сергій БаланГенеральний менеджер з розвитку енергетичного сектору
НАШІ ПЛАТФОРМИ

Інформаційно-аналітичний ресурс«Українська енергетика UA-Energy.org» є унікальною платформою для інформування

UA-ENERGY.ORG

Сайт коаліції, що об'єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

enref.org

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

eiti.org.ua

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

newgas.org.ua

Відкритий дискусійний онлайн майданчик, який дає можливість усім охочим запропонувати конструктивну, реалістичну стратегію

ENKARTA.ORG