То як варто шукати надійних інвесторів у газовидобувному секторі?
Основні характеристики, на які варто звернути увагу, коли держава заключає угоду з інвестором на 50 років.
- Тривалість конкурсу
Якщо ми хочемо іноземних інвесторів на ділянку, до них треба “добігти”. Будемо чесними – до нас у довгій черзі поки не стоять. У червні, під час конференції в Парижі, я запитала Anglo American, чи вони розглядали колись Україну. “Та якось не задумувались, не знаю, чому”, – відповів представник.
- Інформація про ділянку
Чим більше інформації, тим чіткіше розумітиме компанія, що треба робити і наскільки приваблива пропозиція. Тим кращою буде і заявка. Такі матеріали готували Держгеонадра і Асоціація видобувних компаній, але їх треба випускати більше і поширювати далі.
- Прозорість і публічність процесу
Справедливо сказати, що цей конкурс був доступним для зовнішніх експертів, Міністерство енергетики дало безперешкодний доступ до всіх заявок. Були деталі, коли когось колись забували поінформувати про засідання, але це можна легко виправити. Принцип відкритості має бути дотриманий надалі.
- Критерії оцінки
Оцінка також має засновуватись на тому, що потрібно уряду в першу чергу: Гроші від розподілу продукції? Бонус на першому етапі? Швидкість вкладених інвестицій і отримання перших результатів? Усе відразу отримати неможливо, треба виставляти пріоритети.
Стратегічніше дати інвестору вкластись (оцінювати розмір інвестицій і зобов‘язання по бурінню), але добиватись максимально вигідної частки по розподілу продукції для держави. Тактичніше, коли треба негайно гроші, дивитись на бонуси, але тоді ця частина дуже часто може спрямовуватись не в бюджет, а в чиїсь кишені.
- Переговорна позиція уряду
Іти на переговори з компанією, яка уклала вже багато аналогічних договорів, треба підготовленим. По інший бік столу будуть сидіти юристи і переговорники з багаторічним стажем, з нашого – новачки. Для цього треба мати вже в руках сформовану позицію по “червоних лініях”, ідеально – модельну угоду, по якій вести переговори.