logo
en

Наміри уряду відтермінувати екологічні вимоги ЄС навряд чи отримають підтримку партнерів

Нещодавно Міністерство енергетики відновило роботу над впровадженням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), однак незабаром запропонувало перенести його впровадження.

Історія розроблення відповідного законодавства розпочалась ще у 2011 році, коли Україна приєдналась до Енергетичного Співтовариства. Одним із зобов’язань було впровадження директиви, що регулює викиди великих спалювальних установок, у тому числі ТЕС та ТЕЦ. Спочатку Україна мала імплементувати Директиву 2001/80/ЄС до 1 січня 2018 року, проте прогрес був майже відсутній. Згодом в ЄС прийняли Директиву 2010/75/ЄС із більш суворими вимогами. Пункт про нову директиву був включений до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС із строком імплементації до 1 вересня 2019 року (2 роки з дати набрання чинності УА).

Таким чином, уряду на різних етапах потрібно було запроваджувати обидва регулювання, з різними кінцевими термінами. Де-юре Україна імплементувала першу директиву (2001/80/ЄC), але фактично цього не сталося, оскільки процес вимагав би великих затрат з боку промисловості, а також державної підтримки бізнесу. Розуміючи, що він не встигне виконати вимоги до 1 січня 2018 р., уряд у результаті переговорів із європейською стороною домовився пропустити виконання вимог цього регулювання, одразу перейшовши до більш пізньої директиви із вищими стандартами (2010/75/ЄС). Коли у 2013 році Рада Міністрів Енергетичного Співтовариства дозволила розробляти національні плани скорочення викидів замість введення граничних значень викидів для кожної установки, Україна скористалась цією опцією. Через те, що майже всі великі теплові електростанції і електроцентралі не були готові до такої дорогої модернізації, виконати вимоги у той же строк, що і країни ЄС, не видавалось можливим.

Хоча у 2017 році Кабмін прийняв НПСВ, з того часу майже нічого не було зроблено, щоб він запрацював. З одного боку, кінцеві цілі плану є досить високою планкою. Однак, на їх досягнення виділяється чимало часу – згідно з документом, у період з 2018 по 2028 рр. викиди SO2 повинні знизитись у 20 разів, а пилу – у 40 разів, у той час як емісії NOx мають впасти у 3,5 рази до кінця 2033 р. Проте, прописавши вимоги, які мають виконуватись установками, законодавством не були передбачені джерела фінансування їх модернізації, що й поставило на паузу втілення плану. Обсяг необхідних коштів оцінюється у 4,13 млрд євро.

Невиконання великими спалювальними установками встановлених вимог означає необхідність припинення їх діяльності. Звичайно, опція закриття усіх таких об’єктів не є життєздатною та не розглядається урядом. Для сфери виробництва електроенергії це створить ризики порушення стабільності роботи енергетичної системи, особливо у контексті процесу приєднання до ENTSO-E. ТЕС та ТЕЦ становлять вагому частку у загальній генерації – близько третини всього обсягу на вересень 2020 р. На відміну від АЕС чи генерації з відновлюваних джерел, теплові електростанції є важливими для балансування енергосистеми. Швидко замістити їх не вийде, адже конкурси на будівництво нових високоманеврових потужностей та систем зберігання енергії поки навіть не оголошені. Тому необхідно забезпечити вчасну модернізацію або виведення з експлуатації ТЕС і ТЕЦ, але такі заходи мають бути заздалегідь спланованими.

Проте уряд вирішив піти простим шляхом і знову відтермінувати впровадження європейських норм. У жовтні 2015 року Міністерська рада Енергетичного Співтовариства вже приймала рішення про перенесення термінів імплементації Україною Директиви 2010/75/ЄС. У липні 2019 року Кабмін схвалив зміни до додатків НПСВ, якими серед іншого були перенесені строки виконання екологічних заходів для ТЕС. Як стверджували представники галузі, збереження НПСВ у тодішній редакції призвело би до вимушеної зупинки 22 енергоблоків у 2020-2025 рр., дефіцит електроенергії та загрозу енергетичній безпеці.

Схожими аргументами уряд оперує і зараз. У вересні 2020 р. Міненерго звернулось до Енергетичного Співтовариства з проханням перенести впровадження положень плану на п’ять років. За словами замміністра Максима Немчинова, відомство працює над встановленням адекватних строків реалізації НПСВ, актуалізацією переліку установок (з урахуванням проведеної модернізації або реконструкції, а також зміни енергобалансу), розробкою механізмів фінансування, переговорами з міжнародними партнерами та учасниками ринку.

Втім, враховуючи попередню динаміку, є підстави вважати, що у роботі Міненерго більше уваги приділятиметься відтермінуванню строків, ніж пошуку ресурсів на переоснащення. Директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач поставився до таких намірів уряду досить скептично, пообіцявши передати пропозицію України Єврокомісії, але зазначивши, що довести її доцільність буде складно. Адже ЄС націлений на посилення вектору високих екологічних стандартів у рамках Європейського зеленого курсу (ЄЗК). Більш того, ЄС очікує, що Україна стане важливим партнером у впровадженні ЄЗК та буде й надалі гармонізувати своє законодавство з оновленим європейським, не кажучи вже про зобов’язання, що тягнуться з попередніх періодів.

Варто зазначити, що впровадження вимог до спалювальних установок є складним і тривалим процесом, на який треба виділити щонайменше 10-15 років. Якщо відтермінувати імплементацію НПСВ ще на п’ять років, це означатиме, що вугільна генерація буде повністю відповідати екологічним вимогам не раніше 2040 р. До того ж, зниження рівнів промислового забруднення стосується не тільки виконання міжнародних зобов’язань та євроінтеграції, а й здоров’я українців. Підвищення екологічних стандартів – це в першу чергу має бути інтерес самої України, а не її закордонних партнерів.

Тому наразі уряду вкрай важливо перейти до рішучих кроків з пошуку джерел фінансування модернізації та переоснащення відповідних установок, у відповідності до НПСВ. Серед фінансових рішень можуть бути включення частини витрат на переоснащення у тариф на електроенергію за умови відміни ПСО, бюджетна підтримка, кредити міжнародних фінансових інституцій та кошти власників установок.

Можливо, ЄС пішов би назустріч Україні і подовжив терміни реалізації зобов’язань. Але для цього недостатньо буде продемонструвати наміри діяти, необхідно почати діяти. Якщо ж через певний час після початку виконання НПСВ – наприклад, п’ять років – буде зрозуміло, що промисловість не виконує його у встановлені терміни, тоді можна буде говорити про перегляд дедлайнів. Відкладання реалізації плану – це найбільш інертний шлях, який не усуне наявні проблеми, а лише перенесе прийняття рішень на потім.

Дарина Кулага, молодший аналітик DiXi Group

Коментарі

img

Дарина Кулага

молодший аналітик DiXi Group

Наміри уряду вкотре відтермінувати введення екологічних вимог ЄС навряд чи отримають підтримку зарубіжних партнерів

Міністерство енергетики відновило роботу над впровадженням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), однак незабаром запропонувало перенести його впровадження.

img

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку

Схвалені форми звітності – крок до більшої прозорості у видобутку

Уряд нарешті схвалив форми звітності для видобувних компаній, які розроблялися зокрема і за участі експертів DiXi Group.

img

Дарина Кулага

молодший аналітик DiXi Group

Дієвих рішень щодо боргів перед “зеленою” генерацією поки не запропоновано

Уряд фактично поклав повну відповідальність за врегулювання ситуації на Регулятора та оператора системи передачі. За словами прем’єр-міністра, регуляція ними ринку має забезпечити розрахунки з ВДЕ.  

img

Олена Павленко

президент DiXi Group

Зупинка Північного потоку-2 має стати частиною «єдиного голосу» ЄС

Трагедія з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального змінила погляди німецької політичної еліти. Наполягання на лише німецьких інтересах ослабло, і сьогодні Німеччина більш відкрита до формування спільної європейської позиції

img

Роман Ніцович

директор з досліджень DiXi Group

До чого не «дотягнувся» новий закон про «зелену» енергетику

Багатомісячний «серіал» політичних дискусій між урядом та інвесторами у ВДЕ завершено. Проте, насправді новий закон може так і не вирішити проблему, і для цього є щонайменше 5 причин.

img

Роман Ніцович, Дарина Кулага

директор з досліджень DiXi Group, експерт-консультант DiXi Group

Лише підвищення тарифу на передачу не вирішить кризи на ринку електроенергії

Оскільки борги «ГарПоку» продовжують накопичуватись, зростання тарифу є неминучим кроком для забезпечення виплат виробникам ВДЕ у майбутньому. Разом з тим, навіть підвищення тарифу в два рази буде недостатньо для повного вирішення проблеми.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

09 ЧЕРВНЯ 2020

Перекрити лазівки. Якими можуть стати нові санкції США проти російських “потоків”

На розгляд Конгресу США представили законопроєкт, що доповнює нинішній санкційний режим щодо «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». Про що в ньому йдеться?

img

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності

01 ЧЕРВНЯ 2020

Для розділення платіжок за електроенергію поки немає передумов

Поточний тариф, навіть верхня його ставка, не відображає реальні витрати, понесені на виробництво, закупівлю та доставку електроенергії домогосподарствам, оскільки в країні застосовується приховане перехресне субсидіювання населення через механізм ПСО. Нині тариф у платіжках подається без розділення на товарний та транспортний компоненти електроенергії.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

26 ТРАВНЯ 2020

Європейський зелений курс та українська енергетика: quo vadis?

Керівництво ЄС бачить порятунок від кризи саме в амбітному Європейському "зеленому" курсі. А що це означатиме для українського енергетичного сектора?

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

18 ТРАВНЯ 2020

Рішення по Nord Stream 2: за остаточну перемогу треба боротися

Рішення німецького регулятора BNetzA щодо правового поля, в якому може функціонувати «Північний потік-2», є проміжною перемогою для України.

img

Андрій УРСТА

стажер аналітичного відділу DiXi Group

15 КВІТНЯ 2020

Наскільки сталим є тренд зниження цін на пальне?

Можна виділити наступні основні фактори, що впливають на роздрібні ціни нафтопродуктів: вартість нафти, курс долара, а також баланс роздрібного ринку.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

13 КВІТНЯ 2020

Нафтовиробники об’єднуються перед “розстрілом”

Попередня домовленість країн ОПЕК+ у випадку реалізації дозволить дещо стабілізувати ціни на нафту в найближчі місяці, проте не факт, що відновить баланс попиту і пропозиції на ринку.

img

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку

10 КВІТНЯ 2020

ОВД – проблема чи необхідний елемент сталого розвитку?

Після більш ніж 2-х років імплементації цього Закону аналітичний центр DiXi Group вирішив дослідити питання впровадження процедури ОВД і розібратися, які ж проблеми виникають у видобувної компанії, чи можна цьому зарадити і як це зробити.

img

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності

09 КВІТНЯ 2020

Коронавірус та системні дисбаланси ринку електроенергії

Нинішня кризова ситуація на ринку електроенергії – це не лише збіг обставин, викликаний сезонним фактором та карантинними заходами.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

08 КВІТНЯ 2020

На нафтовому ринку – “ідеальний шторм”

Нинішня ситуація на світовому нафтовому ринку є "ідеальним штормом" для країн-виробників, проте для країн-споживачів нафтопродуктів є можливістю досить дешево сформувати запаси пального.

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля