На шляху до ринку газу. Що змінює рішення регулятора та що необхідно зробити ще
10 червня Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла рішення, яким спрощується процедура зміни постачальника газу для побутових споживачів. Зокрема, зміни будо внесено до Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу та Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. Експерти DiXi Group надали низку пропозицій до вказаного рішення, і більшість з них була врахована регулятором.
Так, усунуто такі вимоги для зміни постачальника як отримання письмової довідки про відсутність боргу або складання акту звірки розрахунків, або ж укладення графіку погашення заборгованості перед діючим постачальником. Це дозволить споживачам подавати заяву-приєднання новому постачальнику без штучних перешкод та відповідає рекомендаціям Ради європейських енергетичних регуляторів (CEER).
Однак варто зазначитити, що відтепер додаток до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам передбачає підписання наступної декларації: «Також цим підтверджую, що не маю простроченої заборгованості за спожитий природний газ перед попереднім постачальником та усвідомлюю невідворотність відповідальності, визначеної цивільним та кримінальним законодавством, у разі надання недостовірної інформації».
Змінами передбачено, що сама процедура зміни постачальника відбувається у майже автоматичному режимі на інформаційній платформі оператора ГТС. Після отримання заяви від споживача, новий постачальник має 3 дні, щоб погодитися або відмовити йому в укладенні договору. У разі позитивного рішення постачальник включає споживача до свого реєстру, що має наслідком виключення із реєстру попереднього постачальника. Процедура триває максимум 21 день, фактом укладання договору на постачання газу є реєстрація споживача у реєстрі нового постачальника.
Крім того, позитивним кроком є можливість подачі документів, необхідних для зміни постачальника, в електронному вигляді. Це суттєво спростить споживачам процес подачі заяви-приєднання та супровідних документів, а також цілком відповідає європейській практиці. Однак наголошуємо на тому, що необхідності подачі усього передбаченого пакету документів немає, адже усі дані наявні в оператора ГРМ (облгазу), до якого підключений споживач, і можуть за допомогою ЕІС-коду (який вказується споживачем) бути доступні новому постачальинку через електронну платформу оператора ГТС.
Варто зазначити, що лише цього рішення НКРЕКП недостатньо для того, щоб із 1 липня в Україні запрацював дійсно ефективний та конкурентний ринок газу для населення.
Надзвичайно важливим є захист побутових споживачів у випадку банкрутства діючого постачальника чи відмови надання ним послуг. Адже із припиненням дії відповідної постанови уряду, і «Нафтогаз», і облгаззбути вже не матимуть виконувати покладені на них спеціальні обов’язки. Грубо кажучи, продавці газу також отримають свободу вибору споживачів, яким хочуть постачати газ. Для споживачів така ситуація може обернутися масовим відключеннями, для ринку – накопиченням боргів, спричинених виникненням небалансів.
Щоб запобігти цьому, уряд має провести новий повноцінний конкурс на постачальника “останньої надії”, щоб закріпити за визначеними суб’єктами ринку зобов’язань здійснювати гарантовані поставки газу у випадках відсутності постачальника. Інша формула, згадана у контексті меморандуму з МВФ – обрання на конкурсі тимчасового гарантованого постачальника.
Для заохочення конкуренції на роздрібному ринку також необхідна база даних для централізованого обміну інформацією щодо споживачів газу. За допомогою такого дата-хабу постачальники могли би аналізувати історію споживання та платежів потенційного клієнта і аргументовано приймати рішення – працювати з таким споживачем чи ні. Такий крок дозволив би знизити ризики, які бере на себе новий постачальник, а отже зменшити націнку.
Найбільш оптимальним для закріплення такої практики є внесення змін до закону, оскільки попередні спроби реалізувати механізм передачі даних на підзаконному рівні були заблоковані позовами існуючих постачальників.
Не менш важливим є постійний контроль та моніторинг постачальників на предмет дотримання ними стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів. Зокрема, предметом моніторингу має стати забезпечення достатнього ресурсу газу для потреб споживачів, що належать до категорії захищених (у т.ч. населення).
Також, відповідно до вимог Закону “Про ринок природного газу”, Кабмін зобов’язаний розробити і прийняти Порядок захисту вразливих споживачів, який серед іншого має містити “спеціальні заходи захисту вразливих споживачів стосовно відключення у критичні періоди з метою задоволення потреб таких споживачів у природному газі”.
