logo
en
logo

Лише підвищення тарифу на передачу не вирішить кризи на ринку електроенергії

26 червня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла попереднє рішення про підвищення тарифу на передачу електроенергії у 2,1 рази з 1 серпня 2020 року. Як очікується, остаточне рішення буде прийнято вже 11 липня. Зростання тарифу не вплине на ціни електроенергії для побутових та малих непобутових споживачів, однак буде відчутним для промисловості та інших груп споживачів. Основною метою такого кроку є забезпечення стабільних надходжень для своєчасних виплат виробникам електроенергії з відновлюваних джерел.

Тариф та «компенсатори»

Як відомо, у попередніх періодах «Гарантований покупець» був не в змозі здійснювати повну та своєчасну оплату за генерацію з ВДЕ. Як результат, у червні 2020 р. заборгованість «ГарПоку» перед виробниками склала 14 млрд грн. Причиною цього була недостатня кількість доходів від продажу енергії та стрімкий ріст потужностей ВДЕ, що збільшило обсяг необхідних виплат. У 2020 році ситуацію погіршило зниження попиту на електроенергію через теплу зиму та карантинні заходи. Так, споживання у квітні знизилось майже на 8% у порівнянні з квітнем 2019 року. При цьому попит переважно зменшився за рахунок комерційного сектору.

Оскільки борги «ГарПоку» продовжують накопичуватись, зростання тарифу є неминучим кроком для забезпечення виплат виробникам ВДЕ у майбутньому. Разом з тим, навіть підвищення тарифу в два рази буде недостатньо для повного вирішення проблеми. Так, у попередньому проекті постанови НКРЕКП планувала зростання тарифу у майже чотири рази, що в теорії могло би повністю покрити заборгованість. Однак таке рішення було б досить радикальним та створило б занадто великий ціновий тиск на промисловість, тому від нього відмовились.

Окрім забезпечення своєчасних виплат у майбутньому, «Гарантованому покупцю» треба буде погасити заборгованість, що виникла раніше. Проект рішення НКРЕКП передбачає серед додаткових джерел фінансування кредитні кошти міжнародних фінансових інституцій, а саме 3,8 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та 2,8 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Крім цього планується, що частину надходжень (близько 1,4 млрд грн) забезпечать доходи від продажу пропускної спроможності міждержавного перетину. Проте використання кредитних коштів та доходів від використання міждержавного перетину може бути лише тимчасовим рішенням, яке працює у короткостроковій перспективі. Щоб подолати кризу на ринку електроенергії, державі необхідно буде вжити комплекс заходів та поступово змінити деякі базові принципи функціонування ринку.

Перегляд ПСО

Одним з механізмів, що зумовлює необхідність перехресного субсидування, є покладання спеціальних обов’язків (ПСО). Спеціальні обов’язки були створені для запобігання стрімкому зростанню цін на електроенергію для побутових споживачів. Хоча це є одним з допустимих механізмів соціального захисту, він все ж має бути тимчасовим, оскільки погіршує умови ведення бізнесу, перешкоджає створенню конкурентного середовища серед виробників електроенергії та призводить до викривлень на ринку. Чинне Положення про покладення спеціальних обов’язків діятиме до кінця 2020 року, але може бути продовжене.

Наразі у якості перехідної моделі готується до ухвалення фінансове ПСО, узгоджене із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. За цим механізмом постачальники універсальних послуг (ПУП) та державні виробники («Енергоатом», «Укргідроенерго») укладатимуть swap-контракти, за якими ПУПи будуть забезпечувати населення електроенергією та отримувати компенсацію від державної генерації для покриття різниці між ринковою ціною та ціною для населення. Проте кінцевою метою залишається відмова від перехресного субсидіювання та перехід на модель із ринковими цінами для всіх споживачів. У будь-якому разі, період дії спеціальних обов’язків має бути використаний для поступового переходу до наступного етапу, тобто послідовного приведення цін на електроенергію для населення до ринкового рівня.

Водночас, уряд має забезпечити захист саме вразливих споживачів, надаючи адресну допомогу окремим їх групам замість субсидіювання усіх домогосподарств. Важливо розуміти, що підвищення тарифу на передачу для підприємців має бути лише частиною комплексної стратегії із подолання кризи на ринку.

Що це означає для бізнесу?

З одного боку, підвищення тарифу на передачу прямо не стосується домогосподарств, які купують електроенергію за регульованою ціною, однак населення все ж опосередковано відчує його через зростання цін на інші товари і послуги, в собівартості яких закладені витрати компаній на електроенергію. З іншого боку, це означає погіршення умов для ведення бізнесу та, як наслідок, створення додаткових перешкод для нових інвестицій. Так, ще в 2019 році Україна посіла 128 місце із 187 у рейтингу Doing Business в компоненті підключення до електромереж – один з найгірших показників. Хоча кількість необхідних процедур для підключення в Україні невелика, вони займають дуже багато часу (267 днів).

Таким чином, окрім складнощів у процедурній складовій підключення до мережі, інвесторів тепер можуть відштовхувати ще й кінцеві ціни на електроенергію, які вже близькі до середніх у ЄС. Вищі тарифи можуть призвести до погіршення конкурентоспроможності окремих видів бізнесу, загального скорочення виробництва та споживання в економіці, що також відобразиться на ВВП та інших макроекономічних індикаторах. Зрештою, втрати реального сектору економіки можуть призвести до певного зменшення податкових надходжень до бюджету.

Позиції сторін

Одразу після публікації проекту рішення НКРЕКП про підвищення тарифу в чотири рази представники Міністерства енергетики, бізнесу та енергетичних компаній висловили свою негативну оцінку. Так, одна з компаній зазначила, що такий крок призведе до надмірного навантаження на промисловість та посилить кризу енергетичного ринку. Також було наголошено на необхідності пошуку компромісів з боку Регулятора, які працюватимуть для всіх гравців ринку, як це відбулось на ринку “зеленої” енергетики. У Міністерстві енергетики також вважають, що підвищення тарифу не було необхідним, та існують інші заходи, які можна вжити для стабілізації ситуації. В.о. міністра Ольга Буславець вказала на можливе подорожчання товарів і послуг для населення внаслідок вищих тарифів для підприємств та зазначила, що такий захід має бути останнім, коли всі інші можливості вже використані.

У той же час в “Укренерго” стверджують, що перегляд тарифу є наслідком дефіцитів, що утворились на ринку, і повинен використовуватись у комплексі з іншими рішеннями. Серед інших ключових заходів компанія вказує зниження тарифів для ВДЕ, зміну механізму спеціальних обов’язків та інші рекомендації, розроблені Антикризовим енергетичним штабом. Отже, більшість гравців ринку очікувано не схвалюють підвищення тарифів, зазначаючи необхідність використання інших інструментів та наголошуючи на можливих негативних наслідках для бізнесу.

Ризики запровадження нових тарифів

Раптове підвищення тарифу на передачу у два рази несе певні ризики. Одним із головних ризиків є можливість того, що з певних причин постанова не буде виконуватись. По-перше, імовірним є оскарження рішення Регулятора з боку бізнесу. Така ситуація мала місце після запуску ринку у липні-серпні 2019 року, коли за позовом АТ “Нікопольський завод феросплавів” постанови НКРЕКП про нові тарифи на передачу і послуги диспетчерського управління було призупинено. І хоча цього разу маловірогідне повторення ситуації, оскільки у 2019 р. під сумнів ставились самі повноваження НКРЕКП встановлювати тарифи, певні ризики оскарження все ж існують.

Іншим ризиком є те, що деякі підприємства, у структурі витрат яких вартість електроенергії займає високу частку, дійсно будуть не в змозі оплачувати рахунки. Для “Укренерго” це загроза невчасного отримання оплати або її отримання в неповному обсязі. Наслідком може бути і завершення роботи деяких із цих підприємств, які не зможуть пристосуватися.

Що у підсумку?

Підвищення тарифу на передачу матиме ряд негативних наслідків для промисловості, як і будь-яке зростання витрат. У той же час новий тариф не ліквідує викривлень на ринку, спричинених механізмом перехресного субсидіювання. Очевидно, що для вирішення кризової ситуації на ринку електроенергії необхідна цілісна стратегія, а не точкові заходи, які тимчасово прибирають симптоми проблем.

Така стратегія має бути націлена на підготовку ринку до поступової відмови від спеціальних обов’язків та субсидіювання побутових споживачів за рахунок промислових, приведення цін на електроенергію до ринкового рівня для всіх груп споживачів. Підвищення цін для населення, безумовно, є непопулярним кроком для влади, тому вимагає виваженого підходу, супровідної роз’яснювальної роботи та інформаційної підтримки домогосподарств у напрямі підвищення ними ефективності електроспоживання. Разом з тим, запровадження ринкового ціноутворення є міжнародним зобов’язанням України та обов’язковою умовою для повноцінного функціонування конкурентного ринку, зменшення регуляторних ризиків країни та нормалізації інвестиційного клімату у секторі.

Важливо розуміти, що підвищувати тарифне навантаження на бізнес та брати кредити кожного разу, коли виникає заборгованість, – не вихід. Виходом можуть бути тільки продумані системні перетворення з урахуванням попереднього досвіду та контексту, а також кращих європейських практик регулювання.

Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group
Дарина Кулага, експерт-консультант DiXi Group

Коментарі

img

Роман Ніцович

директор з досліджень DiXi Group

До чого не «дотягнувся» новий закон про «зелену» енергетику

Багатомісячний «серіал» політичних дискусій між урядом та інвесторами у ВДЕ завершено. Проте, насправді новий закон може так і не вирішити проблему, і для цього є щонайменше 5 причин.

img

Роман Ніцович, Дарина Кулага

директор з досліджень DiXi Group, експерт-консультант DiXi Group

Лише підвищення тарифу на передачу не вирішить кризи на ринку електроенергії

Оскільки борги «ГарПоку» продовжують накопичуватись, зростання тарифу є неминучим кроком для забезпечення виплат виробникам ВДЕ у майбутньому. Разом з тим, навіть підвищення тарифу в два рази буде недостатньо для повного вирішення проблеми.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

09 ЧЕРВНЯ 2020

Перекрити лазівки. Якими можуть стати нові санкції США проти російських “потоків”

На розгляд Конгресу США представили законопроєкт, що доповнює нинішній санкційний режим щодо «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». Про що в ньому йдеться?

img

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності

01 ЧЕРВНЯ 2020

Для розділення платіжок за електроенергію поки немає передумов

Поточний тариф, навіть верхня його ставка, не відображає реальні витрати, понесені на виробництво, закупівлю та доставку електроенергії домогосподарствам, оскільки в країні застосовується приховане перехресне субсидіювання населення через механізм ПСО. Нині тариф у платіжках подається без розділення на товарний та транспортний компоненти електроенергії.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

26 ТРАВНЯ 2020

Європейський зелений курс та українська енергетика: quo vadis?

Керівництво ЄС бачить порятунок від кризи саме в амбітному Європейському "зеленому" курсі. А що це означатиме для українського енергетичного сектора?

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

18 ТРАВНЯ 2020

Рішення по Nord Stream 2: за остаточну перемогу треба боротися

Рішення німецького регулятора BNetzA щодо правового поля, в якому може функціонувати «Північний потік-2», є проміжною перемогою для України.

img

Андрій УРСТА

стажер аналітичного відділу DiXi Group

15 КВІТНЯ 2020

Наскільки сталим є тренд зниження цін на пальне?

Можна виділити наступні основні фактори, що впливають на роздрібні ціни нафтопродуктів: вартість нафти, курс долара, а також баланс роздрібного ринку.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

13 КВІТНЯ 2020

Нафтовиробники об’єднуються перед “розстрілом”

Попередня домовленість країн ОПЕК+ у випадку реалізації дозволить дещо стабілізувати ціни на нафту в найближчі місяці, проте не факт, що відновить баланс попиту і пропозиції на ринку.

img

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку

10 КВІТНЯ 2020

ОВД – проблема чи необхідний елемент сталого розвитку?

Після більш ніж 2-х років імплементації цього Закону аналітичний центр DiXi Group вирішив дослідити питання впровадження процедури ОВД і розібратися, які ж проблеми виникають у видобувної компанії, чи можна цьому зарадити і як це зробити.

img

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності

09 КВІТНЯ 2020

Коронавірус та системні дисбаланси ринку електроенергії

Нинішня кризова ситуація на ринку електроенергії – це не лише збіг обставин, викликаний сезонним фактором та карантинними заходами.

img

Роман Ніцович

Директор з досліджень

08 КВІТНЯ 2020

На нафтовому ринку – “ідеальний шторм”

Нинішня ситуація на світовому нафтовому ринку є "ідеальним штормом" для країн-виробників, проте для країн-споживачів нафтопродуктів є можливістю досить дешево сформувати запаси пального.

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

img

Незалежна платформа для публічного діалогу з питань розвідки та видобутку нетрадиційного газу

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля